бласть, його інтенсивність посилюється з поліпшенням загального стану хворого.
Перикардит діагностують у разі вислуховування шуму тертя перикарда біля лівого краю грудини.
. 2 Ревматичний поліартрит
Ревматичний поліартрит залишається основним симптомокомплексом ревматизму і є діагностичним критерієм переважно первинного процесу. В основі ураження суглобів лежить гострий або підгострий синовіт з нестійкими запальними змінами. Клінічна картина ревматичного поліартриту характеризується такими проявами:
поразки великих суглобів (колінних, гомілковостопних, ліктьових, плечових, рідше - променезап'ясткових);
характерне симетричне ураження суглобів;
ураження суглобів має летючий характер;
шкіра над ураженим суглобом гіперемована, гаряча, визначається набряк суглоба і його болючість під час пальпації;
для змін у суглобах характерно повне зворотний розвиток, різких порушень функцій суглобів не спостерігають.
. 3 Мала хорея
Мала хорея обумовлена ??поразкою стріопалідарної системи головного мозку, яке може бути ізольованим або об'єднується з іншими проявами ревматизму. Розвивається у 11-13% дітей, які захворіли ревматизмом. Починається поступово з порушення сну, погіршення самопочуття, прояви плаксивості, підвищеної дратівливості. Через 1-2 тижні з'являються основні прояви хореї, а саме:
гіперкінези (вимушені рухи різних м'язових груп), які посилюються під час емоційного стану, під впливом зовнішніх подразників, але зникають під час сну;
гіпотонія м'язів;
порушення координації рухів;
порушення емоційної сфери.
У певних умовах мала хорея часто має атиповий, затяжне і рецидивуючий перебіг, особливо у дітей дошкільного віку.
Поразки шкіри спостерігаються тільки в активній фазі ревматизму, в основі цієї поразки лежить васкуліт, який проявляється кільцеподібної еритемою і ревматичними вузликами.
Ревматичні вузлики мають розміри від просяного зерна до квасолі: малорухливі і безболісні. Вони розташовуються біля суглобових сумок, в фасціях, апоневрозах, підшкірній клітковині. Через 1-2 місяці починається їх зворотний розвиток.
До інших внесердечной проявам ревматизму відносять ревматическую пневмонію, нефрит, гепатит, полісерозит.
. 4 Оцінка фізичного стану
На значні патологічні зміни в міокарді вказують відхилення на ЕКГ, ФКГ.
На ЕКГ визначають порушення ритму, затримку передсердно-шлуночкової провідності, зміни біоелектричних процесів у міокарді, про що свідчать деформація зубця Т, зміщення вниз сегмента SТ, розширення комплексу QRS.
На ФКГ визначають зниження амплітуди, розширення і деформація 1 тони, фіксують м'язовий характер шуму.
У дітей, які страждають ендокардитом, на рентгенограмах, окрім розширення меж серця, можна побачити мітральний конфігурацію серця.
Під час УЗД серця діагностують потовщення стулок мітрального клапана.
Для оцінки стану хворих на ревматизм потрібно користуватися критеріями основних (великих) проявів ревматизму і обов'язково враховувати допоміжні прояви захворювання. Клінічна картина підтверджується в оцінці стану хворого лабораторними показниками, а саме:
нейтрофільним лейкоцитозом;
збільшеною ШОЕ;
появою С-реактивного протеїну;
диспротеинемией (підвищеним вмістом альфа - 2 і гамма-глобулінів);
підвищеним вмістом титрів антистрептолизина - О, антістрептогіалуронідази в 1,5-2 рази від норми;
збільшенням в крові дифениламиновой показника і змісту сіалова кислот (реакції відображають зміни змісту мукопротеїдів в крові).
Показники інструментальних методів дослідження необхідні для правильної оцінки стану серцево-судинної системи.
. 5 Функціональні проби
1) ортостатична проба. У генезі її найбільше значення надається нейрорефлекторних впливам, що передається в судиноруховий центр з барорецепторів аортальних і сінокаротідних зон і виникаючих в результаті зменшення венозного припливу крові до серця і деякого падіння величини АТ в положенні стоячи.
Нормою вважається прискорення пульсу при зміні положення тіла (лежачи-стоячи) на 10-12 ударів на хвилину без істотної зміни величини АТ (в межах 10 мм рт.ст. в бік підвищення або зниження його макси...