кожній окремій галузі, а також показники фінансового, технологічного та кадрового потенціалу підприємства.
Подібне моделювання дає можливість «прожити» плановані дії без втрати вкладених коштів, що робить його незамінним інструментом для менеджменту компанії при оцінці різних варіантів розвитку бізнесу, включаючи розширення діючого або створення нового виробництва, вихід на нові ринки, розвиток збутової мережі, реструктуризацію, можливий продаж бізнесу.
Фінансове моделювання дозволяє ефективно аналізувати складні і невизначені ситуації, пов'язані з прийняттям стратегічних рішень.
Фінансове моделювання включає в себе:
моделювання різних фінансових потоків (прибуток і збитки, рух грошових коштів, робочий капітал);
аналіз фінансових потоків, що дозволяє оцінити фінансово-господарську діяльність організації;
прогнозування фінансових потоків;
формування фінансової моделі як на стартапі проекту, так і в ході поточної операційної діяльності.
Розробка фінансової моделі компанії або проекту дозволяє одночасно вирішити безліч завдань, таких як:
оцінка майбутнього фінансового стану компанії, що враховує грошові потоки планованої діяльності;
оцінка джерел фінансування та основних статей витрат;
забезпечення найбільш ефективного використання ресурсів;
оцінка можливих ризиків, що дозволяє розробити стратегію ризик-менеджменту компанії і забезпечити мінімізацію фінансових ризиків;
оперативне реагування на зміну зовнішніх факторів;
економія часу, пов'язана з відмовою від участі у свідомо нерентабельних проектах.
При бізнес-плануванні можуть застосовуватися різні види фінансових, економічних і бізнес - моделей. Вибір конкретної моделі залежить від доцільності і можливості її використання для даного бізнес-плану. Багато моделей оформлені у вигляді комп'ютерної програми, або, навпаки, багато програм містять в собі вбудовані моделі.
Будь-яка застосовувана модель повинна відповідати загальновизнаним принципам економічного моделювання, хоча складні фінансові моделі індивідуальні для кожного проекту. Їхній зміст - забезпечити максимальну зручність користувача і творця моделі.
Перший принцип - систематизація вихідних даних. Всі дані слід згрупувати на окремому аркуші Excel чи іншої програми, а розрахунки моделі прив'язати до них через «зв'язки» (links). У підсумку користувачам не доведеться переглядати складну багаторівневу конструкцію з таблиць в пошуках необхідних параметрів. Бажано, щоб основні вихідні умови можна було змінювати в динаміці на кожен інтервал планування.
Другий принцип - модульна система. Готові універсальні модулі відображають однакові для більшості проектів процеси. Наприклад, складання прогнозної фінансової звітності, розрахунок різних видів грошового потоку, платежів по кредиту, амортизації, податків і зборів і т.п. Це дозволяє прискорити роботу по створенню моделі.
Третій принцип - гнучкість. Формули та зв'язку, прописані у фінансовій моделі, повинні легко коригуватися в залежності від змін зовнішніх і внутрішніх умов.
Четвертий принцип - відповідність реальним бізнес-процесам. Наприклад, з продажу повинен бути точно розписаний механізм оплати покупців і замовників за продукцію, умови відвантаження, способи і терміни платежу. Облік таких деталей дозволяє спрогнозувати потребу в оборотному капіталі, встановити терміни капітального будівництва, визначити страховий резерв по запасах і т.п.
П'ятий принцип - відповідність моделі методиці складання звітності в ініціатора. Частина вихідних даних береться, як правило, з управлінських або фінансових звітів. Крім того, користувачі повинні мати можливість порівняти результати моделювання з тією ж звітністю, провести план-фактний аналіз і т.п. Тому зазвичай модель дозволяє формувати різні види звітності.
Шостий принцип - відповідність «здоровому глузду». Говорячи простою мовою, спрощені розрахунки і детальний аналіз моделі повинні давати приблизно однаковий результат. У дев'яти з десяти випадків помилка виявляється в розрахунковому механізмі моделі, і лише в одному випадку - в спрощених розрахунках.
Сьомий принцип - доступність і зрозумілість для користувачів. Так, не рекомендується вводити в одну клітинку складну формулу, пов'язану з безліччю інших розрахункових листів. Як правило, інвестор аналізує модель на предмет помилок і доцільності прийнятих припущень. І якщо йому буде важко перевірити модель цілком, то він або витратить додатковий час, або взагалі відмо...