тобто після 31 грудня 1991 року, не може враховуватися як раніше скоєний злочин.
Виходячи з усього сказаного, під поняттям особа, яка вперше вчинила злочин підпадає не тільки особа, яка ніколи не вчиняла злочин, але й особу, яка хоча раніше і здійснювало злочин, але:
а. минули строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності;
б. судимість у встановленому законом порядку погашена або знята;
в. було звільнено від кримінальної відповідальності або відбування покарання в силу акту амністії або помилування, або з інших не реабілітують підставах (наприклад, у зв'язку з примиренням з потерпілим, діяльним каяттям і т.д.);
г. на території іноземної держави, в тому числі на території країн-учасниць співдружності Незалежних Держав.
Такі підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
1.2 Поняття діяльного каяття і його ознаки
Інститут діяльного каяття представлений в російському законодавстві невеликої сукупністю норм, які можна знайти в двох галузях права: у Кримінальному праві й у Кримінально-процесуальному праві. Зокрема в Кримінальному кодексі Російської Федерації існує стаття, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. В цій нормі йдеться, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо після вчинення злочину добровільно з'явилася з повинною, сприяло розкриттю злочину, відшкодував заподіяну шкоду або іншим чином загладити шкоду, заподіяну в результаті злочину.
У зв'язку з диспозицією даної норми під діяльним каяттям слід розуміти активні дії особи, пов'язані з:
) його заявою до органів дізнання, слідства, прокуратури або суду про скоєний ним злочин;
) сприянням розкриттю вчиненого нею злочину;
) відшкодуванням заподіяної шкоди або загладжуванням заподіяної злочином шкоди іншим чином.
У самому визначенні можна побачити три основні ознаки (або елемента), які в сукупності і складають саме діяльне каяття. Якщо в діях особи представлені два або один з цих ознак, то не можна говорити про діяльному каятті. Тоді ці дії можна кваліфікувати лише як обставини, що пом'якшують покарання.
Активні дії особи, пов'язані з добровільною подачею заяви про скоєний ним злочин в органи слідства, дізнання, прокуратури або суду називаються явкою з повинною. Дана обставина є обов'язковою ознакою діяльного каяття.
Поняття і зміст явки з повинною в законодавстві Російської Федерації не відображено. Однак у Кримінально-процесуальному кодексі РФ закріплено, що явка з повинною є одним з приводів для порушення кримінальної справи.
У разі з'явлення особи із зізнанням встановлюється особистість що явились. Це здійснюється за допомогою ознайомлення з документами, наявними при заявника. У випадку, якщо у особи з собою немає документів, що засвідчують його особу, необхідно вжити заходів для отримання відповідних даних до прийняття рішення про порушення кримінальної справи.
Далі складається протокол, в якому детально викладається зроблена заява. Одночасно з'ясовуються наступні питання: чи відомо органам розслідування чи суду про вчинений злочин, чи не приховує з'явився від правоохоронних органів і які мотиви спонукали його зробити подібну заяву.
Слід приділити увагу такому моменту, як наявність у особи вже написаного письмової заяви. Наявність у нього такої заяви не виключає необхідності в складанні протоколу. Також будуть неправильні дії з відбирання у особи такої заяви до складання протоколу. Ця заява відбирається у з'явився з повинною лише після складання протоколу та долучається до інших матеріалів.
Згідно з вимогою ст. КПК РФ протокол підписується особою, що з'явилася з повинною і особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором або суддею, що склала протокол.
У випадку, якщо за фактом злочину вже проводиться перевірка або попереднє розслідування, то факт з'явлення особи із зізнанням матиме таке ж значення.
При явці з повинною необхідно добровільне повне і правдиве визнання своєї провини у скоєному злочині. Чи не буде явки з повинною, якщо особа вже, будучи заарештованим за цей злочин звертається із заявою про явку з повинною, оскільки відсутня ознака добровільності. Але разом з тим явка з повинною буде мати місце у випадку, коли особа заарештовано за вчинення одного злочину, але в ході попереднього розслідування звертається із заявою про скоєння іншого, нерозкритого злочину.