Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Горизонтальний астрокомпас

Реферат Горизонтальний астрокомпас





гації, можна визначити значення справжнього курсу ІК

ІК=А - КУ (1)


тут А - азимут, обчислюється за відомим географічних координат місця літака (МС) і екваторіальним координатам світила.

Обчислення азимута виконується аналітично або шляхом моделювання небесної сфери. Аналітично визначення азимута ґрунтується на рішенні формул сферичної тригонометрії [7, с. 26].


(2)


тут: t=tгр + l - годинний кут; tгр - грінвіческій годинний кут; l - географічна довгота; j - географічна широта; d - відміна світила.


1.2.2 Призначення астрокомпаса, технічні дані

Основні завдання, що виконуються горизонтальним астрокомпасом: 1) епізодичне визначення справжнього курсу в польоті по довільно заданої лінії шляху, при цьому географічні координати місця об'єкта вводяться вручну при кожному визначенні справжнього курсу; 2) безперервної вироблення курсу при польоті по ортодромії, при цьому географічні координати місця об'єкта вводяться в початковому пункті заданої ділянки ортодроміческое маршруту і впродовж польоту по даній ділянці маршруту (завдовжки до 1100 км) не змінюється [3, с.179-180].

Астрокомпас працює в діапазоні широт від 90 ° південної широти до 90 ° північної широти, при висоті видимого Сонця до 70 °. Похибка у визначенні справжнього курсу при сталих кутах крену об'єкта до ± 10 °, не перевищує ± 2 °. Максимальна дальність польоту по ортодромії не обмежена при довжині ділянок ортодромії до 1100 км. Астрокомпас розрахований на живлення постійним струмом 27 В ± 10% і змінним струмом 115 В ± 5% частотою 400 Гц ± 5% [3, с. 182].

Потужності, споживані астрокомпасом: постійного струму з включеним обігрівом 325 Вт, змінного струму 115 ВА.


1.2.3 Структурна схема

Структурна схема астрокомпаса представлена ??на рис. 2. пеленгаторних головка 1, підсилювач 2, тахогенератор 3 і двигун 4 утворюють стежить систему, яка автоматично поєднує площину пеленгації з вертикаллю Сонця (при цьому різниця між істинним КУ і виміряним КУ 'курсовими кутами Сонця прагне до нуля). Обчислювач, використовуючи задані кути j,,, tгр, дає на виході азимут А світила.

У схемі передбачена корекція методичної похибки, викликаної креном пеленгатора. Сигнал корекції DКУ формується із сигналів крену i, одержуваного від маятника 6, і сигналу висоти світила h.


DКУ=sin i * tg h (3)

Рис.2. Структурна схема астрокомпаса: 1 - пеленгаторних головка, 2 - підсилювач, 3 - тахогенератор, 4 - двигун, 5 -АЦП, 6 - маятниковий механізм, 7 - клавіатура, 8 -індікаторное пристрій; ДКУ - датчик курсових кутів; МК - мікроконтролер


Сигнал з ДКУ (датчика курсових кутів) потрапляє на АЦП, перетвориться в цифровий код і обробляється мікроконтролером.

У МК (мікроконтролері) здійснюється креновая поправка DКУ, обчислюється азимут світила А, при цьому з клавіатури вводяться значення широти, довготи, відмінювання і грінвічського годинного кута tгр. Ці дані беруться і довідника. Після попередніх розрахунків обчислюється істинний і ортодроміческое курс з урахуванням поправки [7, с. 28] ..


1.2.4 Фотоследящая система астрокомпаса

Фотоследящая система астрокомпаса складається з 1) пеленгаторних головки; 2) фотоусілітеля; 3) електродвигуна змінного струму; 4) диференціюються ланцюжка в ланцюзі фотоструму, що складається з паралельно включених конденсаторів, змінного і постійного опорів.

пеленгаторних головка (рис.3) складається з двох диференційно включених сернісо-срібних фотоелементів 1, типу ФЕСС-У3, прикріплених до циліндричної оправі 4 з конічним дзеркалом 3. Чутливі шари фотоелементів звернені в різні боки і прикриті конусами 2, розсіюючими світло. Заслінки 5 зі світлофільтрами 6 забезпечують круговий огляд верхньої півсфери.


Рис.3. Схема пеленгаторних головки горизонтального дистанційного астрокомпаса: а) положення візування Сонця; б) довільне розташування пеленгаторних головки; 1 - фотоелемент; 2 - розсіюючий конус; 3 - конічне дзеркало; 4 - оправа; 5 - заслінка; 6 - світлофільтр


При відхиленні пеленгаторних головки від вертикала Сонця промені потрапляють на одне з конічних дзеркал 3, відбиваються від нього і проходять через розсіюючий конус 2 на фотоелемент. Так як освітленість фотоелементів різна, то виникає різниця ЕРС фотоелементів, яка за допомогою вібратора і вхідного трансформатора перетворюється на сигнал змінного струму частотою 400 Гц, надходить на вхід підсилювача, а з виходу підсилювача - на електродвигун, який повертає пеленгаторних головку навколо вертикальної осі до сполучення площині пеленгації з променями Сонця [3, с. 185].

2....


Назад | сторінка 3 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розрахунок фазової рейкового кола змінного струму частотою 25 Гц з подорожн ...
  • Реферат на тему: Проект реконструкції плавильного ділянки обжигового цеху нікелевого заводу ...
  • Реферат на тему: Аналіз складних електричних ланцюгів постійного струму та однофазного змінн ...
  • Реферат на тему: Аналіз лінійної ланцюга постійного струму, трифазних ланцюгів змінного стру ...
  • Реферат на тему: Обгрунтування заміни печей змінного струму на піч постійного струму і міксе ...