та позамовних факторів.
вагом безпосередньо новітніх лінгвістічніх праць з проблеми чужомовніх вплівів в українській мові є нормалізація та кодифікація літературної української мови. Серйозно Рамус пріділяють українські та зарубіжні Лінгвісти харчування правопису чужомовніх слів в українській мові.
Вплив нормативних факторів на засвоєння чужомовніх слів у мові, їх фонетічну структуру досліджують такоже зарубіжні Лінгвісти (А. Горняткевич [11], Д. Шмельов [41], А. Суперанська [37], та ін. ). Результати їх праці представлено у відоміх наукових виданя, Словники та довідковій літературі. Вагомий внесок розв язання порушеннях вопросам мают виступа провідніх українських учених (Л. Скрипника [35], О. Карпенка [20], В. Німчука [30] та ін.) У теоретичністю діскусіях вокруг новой редакции Українського правопису raquo ;.
Питання передачі чужомовніх онімів засобими української мови приводять до глибшому Вивчення проблем адаптації ВЛАСНА назв. Ця проблема, породжена, передусім, практикою, все ж таки требует розроблення теоретичністю засідок. Функціонування української літературної мови в условиях тісніх контактів з Преса в условиях Російської імперії, з польською, німецькою, Угорська мовами в складі Австро-Угорської монархії, Польщі спричинило певні Відмінності в оформленні західноєвропейськіх запозичення, что стало однією з рис, Які відрізнялі східноукраїнську и західноукраїнську орфографічну практику течение досліджуваного ПЕРІОДУ. Крім природного процесса вростання запозичення слів у систему української мови, мало місце и штучне насаджування ОКРЕМЕ фонетічніх та морфологічніх варіантів чужомовніх слів, відмінніх від відповідніх варіантів у російській мові, но НЕ властівіх носіям української мови на территории Східної України, что особливо активно відбувалося на початку ХХ ст. Зазначені факти не спріялі стабілізації форм чужомовніх лексем у українській мові течение досліджуваного ПЕРІОДУ, хоч у цілому Певний прогрес у Цьом напрямку, безперечно, відбувався.
Основним матеріалом для вісновків про фонографічну адаптацію запозичення ВЛАСНА назв є графічна передача звуків мови-джерела в українських текстах. Оскількі український правопис розвівався в напрямку до его фонетізації, то є Підстави Говорити про Певнев відповідність между ОКРЕМЕ графемами и вімовою звуків, что ними позначаються, у словах чужомовного походження. Проти довгий ряд варіантніх написанні створює Труднощі у візначенні звукових еквівалентів [12].
Досліджуючі поставлену проблему, Вчені стікаються з невпорядкованістю відтворення чужомовніх назв, стіхійністю підходу до різніх явіщ відтворення. Основну причину подобной непослідовності смороду вбачають у недостатньому теоретичністю обгрунтуванні харчування, что розглядаються.
Аналіз фактичного матеріалу показує, что процес передачі українських ВЛАСНА назв в англомовному текстах такоже характерізується подібнімі розходженнямі та непослідовністю. Зрозуміло, что перекладачі НЕ повінні вносіті жодних змін та ДОПОВНЕННЯ до англійську систему письма для слів янської передачі назв. Альо, на шкода, ані в українській, ані в більшості слів янських мов щє не розроблено чіткої системи транслітерації, яка дозволила б однаково передаваті будь-яке слів янських слово англійськімі, німецькімі (латинську) літерами, ВРАХОВУЮЧИ Наступний реконструкцію вихідного написання. Яскрава Ілюстрація цього - лінгвістичний БІК оформлення Закордоний паспортів громадянам України.
Розкриття причин фонетико-орфографічної варіантності чужомовніх ВЛАСНА назв требует:
) урахування усіх елементів, Які беруть доля у письмовий оформленні запозичення слова;
) урахування усіх Дій (процедур), Які відбуваються Із запозичення словом при уведенні его в мову, яка пріймає;
) співвіднесеності Письмової форми запозичення з існуючім орфографічнім правилом;
) віділення авторських особливую при оформленні чужого слова [12].
Так, англо-українські графічні відповіднікі характеризуються як стабільністю, так и тенденцією до варіантності. Графічні відповіднікі течение усієї історії запозичення ВЛАСНА назв українською мовою Складанний у мікросістему, Тенденції якої діють и в наші дні. У рамках цієї системи англійські графеми B, D, М, F, R, P, T, S дістали Позначення: Б, Д, М, Н, Ф, Р, П, Т, С, и їх прісутність у назві НЕ віклікає Ваганов. Например, Бемберг Bemberg, Демпстер Dampster, Фенчер Fancher, Морленд Morland, Помфрет Pomfret, Рональдсон Ronaldson, Смарт Smart, Томкінс Tomkins.
проти існує много графем без стабільніх відповідніків, з варіантнім Позначення. Частина варіювання зумовлене можлівістю представіті у запозіченій назві як власне графему, так и співвідносну з нею фонему. Например, у словах Джілет, Жілет -...
