овотвору, Переход слова в іншу частина мови. При цьом новоутворене слово отрімує якості новой частина мови. Конверсія в Німецькій мові продуктивна, теоретично Переход может відбуватіся у шкірно частина мови, но найбільш часто переходить є:
- субстантівація (lernen - das Lernen, gr? n - das Gr? n);
- ад'єктівізація (Schade, Laut);
- вербалізація (das Land - landen, der Film - filmen).
. Словоскорочення або абревіація (Wortk? Rzung, Abreviation) - очень популярна та продуктивний вид словотвору. Скорочені слова полегшують роботу, особливо у сфері техніки та науки. Розрізняють Такі тіпі абревіації:
- скороченню - найстарішій вид абревіації, что представляет собою Позначки для Швидкого письма - chr., km., usw., bzw., Dr .;
- Короткі (Скорочені) слова - за кількістю сегментів поділяють Короткі слова на три Великі групи:
· моносегментальні (при цьом только перша частина повнозначного слова
превращается в Одне ціле слово (Info, Labor, Foto, Zoo);
· частково Скорочені слова - таким способом скорочується лишь перша
частина слова, одного залішається незмінною (U-Bahn, O-Bus, S-Bahn);
· полісегментальні Скорочені слова - смороду представляються групу скороченню, Які поділяються на літерні та СКЛАДОВІ скороченню. Літерні скороченню це скороченню Із Першів букв повнозначніх слів (die BRD, die UNO, die NATO), СКЛАДОВІ ж скороченню - це Перші декілька букв повнозначніх слів (die Kripo, die Stasi, das Moped) [19].
Тож, як ми Можемо спостерігаті, для Отримання НОВИХ слів та словосполучень існує та активно вікорістовується много різніх способів, Які одночасно прікрашають та збагачують мову.
. 2 КОНВЕРСІЯ: номінатівна Сутність та основні моделі
Реалізація безперервної взаємодії, взаємообміну между частинами мови вісуває конверсію в ряд найважлівішіх ЗАСОБІВ номінатівної ДІЯЛЬНОСТІ. Саме ее дією, самперед, пояснюється феномен того, что в Кожній мові Кількість слів набагато перевершує Кількість явіщ дійсності, что існують самостійно. На такий Висновок наводити НЕ лишь практично невичерпний Кількість конверсівів, котрой не в змозі відобразіті жоден, даже найбільш обсяжній словник, а й Неймовірно висока ужіваність їх у текстах.
Традіційно значний увага пріділяється АНАЛІЗУ морфонологічніх змін базової одиниці в складі конверсійної парі, у зв язку з чім розрізняються імпліцітна та експліцітна дерівація, Внутрішнє та Зовнішнє словотворення, конверсія и трансфігурація, словотворення путем Зміни кореня та Переход слова з одного лексико-граматичного класу до Іншого [2].
Если Керувати власне функціональнім підходом, то слід констатуваті ідентічній функціональній статус усіх ціх груп, Які про єднані ї спільною структурною Ознакою - відсутністю в складі лексеми експліцітно вираженість словотвірних елементів. Тому в дослідженні смороду позначені терміном конверсиви [3].
Своєріднім яблуком розбрату переважної кількості праць по вопросам конверсії в сучасній Німецькій мові є статус дієслівного фінального елемента -en. Тут побутує трьох Головні думки. Автори фундаментальної праці Deutsche Wortbildung Typen und Tendenzen in der deutschen Gegenwartssprache. Das Verb вважають его словотвірним, В. М. Жірмунській. О. І. Москальської, М. Д. Степанова, П. Гребе, Г. Марчанд, П. фон Поленц - граматичний суфіксом, а Є. С. Кубрякова, Н. Д. Арутюнова, В. Фляйшер предлагают розрізняті две омонімічні суфіксальні морфеми: -en?- З формотвірнім, -еn? зі словотвірним статусом [9].
Перша точка зору можлива лишь в разі Визнання всех дієслів сучасної німецької мови похіднімі номінатівнімі Одиниця, что суперечіть и логіці, ї очевидним Мовная фактам. Остання - пов язана з необхідністю ревізії Деяк принципова теоретичністю становищем, маловіправданої справжнім таборували довід у мові. За логікою такого підходу, словотвірну функцію слід Було б Визнати НЕ лишь за морфемою en, а й за артиклями іменніка der, die, das. При субстантівації самє артикль регулярно розрізнює в складі відпрікметніковіх та віддієпрікметніковіх іменніків значення особливої ??/ неособо: der, die Unbekannte/das Unbekannte; der, die Alte/das Alte. За бажання, таку ж функцію можна Було б пріпісаті артіклеві в парах слів der Spruch/das Sprechen; der Sprung/das Springen, де ВІН, спільно з аблаут, теж регулярно сігналізує дві різніх значення: одномоментний акт Дії та дія в ее протіканні в часі. Если Прийняти компромісній погляд, то придется погодитись з тім, что дієслово, На Відміну Від решті повнозначніх частин мови, позбавлене здатності до перекатегорізації путем конверсії. Воно віражає продукт...
