я 1616-го року БУВ підпісаній нерозбірлівім почерком, на підставі чого деякі досліднікі вважають, что ВІН БУВ у тієї годину серйозно хворий. 23 квітня 1616 року Шекспір ??помер. Через три дні Тіло Шекспіра Було поховань під вівтарем стратфордської церкви [4].
Отож, біографічні дані В. Шекспіра доволі скупі и неточні -орігінальній запису Про хрещення маленького Вільяма Дійсно існує, проти ВІН зберігся вже в пізнішій копії, зробленій +1600 року. Окрім історічніх неточностей, є ще й Лінгвістичні. У генеалогічному довіднику тисячі вісімсот шістьдесят сім року перераховано 57 варіантів написання прізвіща Шекспір ??(Shakespeare) - іноді даже розділене дефісом - в письмовий текстах варіюється від Shakspeare до Shaxpeare. Например, діда поета, Річарда, в документах Вказував то як Shakstaff, то як Shakeschafte [19].
Що цікаво, самє слово Shakespeare можна Перекласти, як «тієї, хто трусити Спису», а Завдяк грецькій міфології спис Афіни, что Вражає неосвіченість, ставши символом, глибоко укоріненім в Європейській літературі и й достатньо популярні у часи Шекспіра. Shakespeare - НЕ прізвище, а епітет, Що означає творчу Енергію, мудрість, просвітлення и етичний безкомпромісність.
Шекспір, як автор своих п єс, МАВ бі володіті унікальнімі здібностямі. По-перше, ВІН БУВ вісокоосвіченім. Словник Шекспіра Вражає своим про ємом (20 тисяч слів); як свідчіть Оксфродській словник, Шекспір ??ввів у англійську мову около 3 200 НОВИХ слів. І хоча з іноземних мов Шекспір, скоріше за все, добро володів лишь латиною, Кількість прочітаної літератури булу значний. При створенні п єс на історічну тематику ВІН користувався хронікамі і праця з історії країни, знав романи про короля Артура, стежа за літературою про подорожі та географічні Відкриття, за творами СУЧАСНИХ Йому англійськіх поетів и драматургів, добро орієнтувався у Святому пісьмі. Такоже Шекспір ??МАВ знання з музики, ботаніки, медицини, ВІЙСЬКОВОЇ та даже морської справи.
по-іншому, при цьом Шекспір ??БУВ добро Знайомий з придворних Етикет, Родовід, мовою та звичаєм найвищої знаті та даже монархів. ВІН орієнтувався у аристократичності видах спорту. У его п єсах часто присутній кембріджській сленг, Який МІГ буті відомій лишь випускниками університету. До того ж, п єси Шекспіра ставили на сценах Оксфорду та Кембриджу, а це Було дозволено только випускникам ціх УНІВЕРСИТЕТІВ.
І по-Третє, Шекспір ??добро знавши деякі міста на півночі Италии. Дії у его п єсах відбуваліся в Венеции, Падуї, Вероні, Мілані, Мантуї. У Венеции Йому були відомі НЕ лишь Визначні місця, а й деякі невелікі провулкі и даже ОКРЕМІ Будівлі.
Шекспір ??- масштабна особистість, Ерудит з Багат життєвим досвідом, в тій годину як Шакспер НЕ бував ніде, окрім Стратфорда и Лондона. Захоплення Шакспера були абсолютно приземлення, ВІН активно займався ліхварством, купували нерухомість, судівся и в своєму Заповіті НЕ згадаєм жодної книги [13].
Отже, и Шекспір, и Шакспер - лишь варіанти написання одного й того ж прізвіща, а проти це могут буті як абсолютно Різні люди, так и одна, просто вельми потайними особа. Сподіваємося, одного дня історія відкріє нам Цю загадку, а поки що все, что ми маємо - набор розбіжностей, підтвердженіх, та более непідтвердженіх Фактів и цілий ряд теорій. Можливо, розгадка кріється десь среди творів генія, просто для неї годину Іще не настало.
. 2 Творча спадщина В.Шекспіра та ее місце в світовому містецтві
Перші кроки на терені драматургії Шекспір, ймовірно, Зробив напрікінці 80-х pp. Прінаймні, у +1592 р. ВІН БУВ вже достаточно помітною постаттю, удостоївшісь ущіплівої уваги одного зі своих попередніків Р. Ґріна, котрой належане до кола т. зв. «Університетських розумніків» (university wits) ї у своєму передсмертному Трактаті «На гріш розуму, купленого за мільйон розкаяння» писав про Шекспіра так: «... є віскочень-ворон, оздоблення нашим пір'ям, Який Із« серцем тигра в шкурі ліцедія »считает, что здатно помпезно віголошуваті свой білий вірш незгірше від найкращих среди вас, и ВІН - Типове« на всі руки майстер »- уявляє собі Єдиним сценотрусом (Shakescene) на весь край». Це найдавнішій відгук про Шекспіра, особу которого можна ідентіфікуваті за каламбурної обігруванням его имени (Shakespeare - тобто «тієї, хто ТРЯСО Спису») та переінакшеною цитатою з третьої части «Генріха VI» (акт І, сцена 4, 137): «О, серце тигра у жіночій шкурі ». У словах Р. Ґріна відчувається ревниво почуття, з яким «універсітетські Розумники» поставить до успіху нового драматурга, якій не належане до їхнього середовища и не МАВ універсітетської освіти, но однаково прагнув здобути Літературну славу. І хоча ця, попервах виразности помітна, антіпатія невдовзі змініться відгукамі, сповнений поваги та Захоплення, проти вона не забуде залишково и відігра...