Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Властивості анальгіну і методи визначення його автентичності

Реферат Властивості анальгіну і методи визначення його автентичності





чу.

Відмінною рисою є незначна вираженість протизапального ефекту, внаслідок чого препарат слабко впливає на водно-сольовий обмін (затримка Na + і води) і слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Чинить аналгетичну, жарознижувальну та деякий спазмолітичну (відносно гладкої мускулатури сечовивідних і жовчних шляхів) дію. Ефект розвивається через 20-40 хвилин після прийому всередину і досягає максимуму через 2 ч. В якості жарознижуючого є більш ефективним засобом у порівнянні з аспірином, ібупрофеном і парацетамолом.

Добре і швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. У стінці кишечнику гідролізується з утворенням активного метаболіту - незмінений метамізол в крові відсутній (тільки після внутрішньовенного введення незначна його концентрація виявляється в плазмі). Зв'язок активного метаболіту з білками - 50-60%. Метаболізується в печінці, виводиться нирками. У терапевтичних дозах проникає в материнське молоко.

Показання:

Гарячковий синдром (інфекційно-запальні захворювання, укуси комах - комарі, бджоли, оводи та ін., посттрансфузійні ускладнення); Больовий синдром (слабкої і середньої інтенсивності): в т.ч. невралгія, міалгія, артралгія, жовчна коліка, кишкова коліка, ниркова колька, травми, опіки, декомпресійна хвороба, оперізуючий лишай, орхіт, радикуліт, міозит, післяопераційний больовий синдром, головний біль, зубний біль, альгодисменорея і т.д.

Протипоказання:

Гіперчутливість, пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія), печінкова і/або ниркова недостатність, спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо - 6-фосфатдегідрогенази, аспіринова астма, анемія, лейкопенія, вагітність (особливо в I триместрі і в останні 6 тижнів), період лактаціі.C обережністю. Період новонародженості (до 3 міс), захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит - в т.ч. в анамнезі), тривале зловживання етанолом. В/в введення хворим із систолічним АТ нижче 100 мм рт.ст. або при нестабільності кровообігу (наприклад на тлі інфаркту міокарда, множинної травми, що починається шоці).

Побічні дії:

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі в червоний колір. Алергічні реакції: кропив'янка (у т.ч. на кон'юнктиві і слизових оболонках носоглотки), ангіоневротичний набряк, в окремих випадках - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок. З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: зниження АТ. Місцеві реакції: при в/м введенні можливі інфільтрати в місці введенія.Передозіровка. Симптоми: нудота, блювання, гастралгія, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра ниркова і/або печінкова недостатність, судоми, параліч дихальної мускулатури. Лікування: промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля; проведення форсованого діурезу, гемодіаліз, при розвитку судомного синдрому - в/в введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.

Спосіб застосування та дози:

Всередину, по 250-500 мг 2-3 рази на добу, максимальна разова доза - 1 г, добова - 3 р Разові дози для дітей 2-3 років - 50-100 мг, 4 5 років - 100-200 мг, 6-7 років - 200 мг, 8-14 років - 250-300 мг, кратність призначення - 2-3 рази на добу. В/м або в/в (особливо при сильних болях): дорослим - по 250-500 мг 3 рази на добу. Максимальна разова доза - 1 г, добова - 2 г. Дітям призначають з розрахунку 5-10 мг/кг 2-3 рази на добу. Дітям до 1 року препарат вводять тільки в/м. Розчин, що вводиться для ін'єкцій повинен мати температуру тіла. Дози більше 1 г слід вводити в/в. Необхідна наявність умов для проведення протишокової терапії. Найбільш частою причиною різкого зниження АТ є занадто висока швидкість ін'єкції, у зв'язку з чим в/в введення повинне проводитися повільно (зі швидкістю не більше 1 мл/хв), в положенні хворого лежачи raquo ;, під контролем АТ, ЧСС і числа подихів. Ректальне застосування - для дорослих - 300, 650 і 1000 мг. Доза для дітей залежить від віку дитини і характеру захворювання, при цьому рекомендується використовувати дитячі свічки по 200 мг: від 6 місяців до 1 року - 100 мг, від 1 року до 3 років - 200 мг, від 3 до 7 років - 200-400 мг, від 8 до 14 років - 200-600 мг. Після введення супозиторія дитина повинна знаходитися в ліжку.

Особливі вказівки:

При лікуванні дітей до 5 років і хворих, які отримують цитостатичні ЛЗ, прийом метамізолу натрію повинен пров...


Назад | сторінка 3 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Січовий синдром. Гіпертензивний синдром при захворюваннях нирок
  • Реферат на тему: Парапрофессіональние захворювання. Синдром хворих будівель
  • Реферат на тему: Переддошкільного вік дітей від 1-го року до 3-х років. Режим дня. Нервово ...
  • Реферат на тему: Повільний синдром абстиненції (симптоми, що виникають у період трезвленія) ...
  • Реферат на тему: Формування рухової активності дітей 2-3 років через використання нестандарт ...