егативні впливу мікросередовища сприяють рухомий і різноманітною динаміці особистісних розладів.  При збереження патологічного В«ядраВ» характеру і малої оборотності облігатних якостей з'являються нові й ускладнюються минулі аномальні ознаки.  p> Психічним розладом вважається клінічно значимий поведінковий патерн, який виникає у індивіда і пов'язаний з наявним дистрессом (хворобливим симптомом), або недієздатністю, або значним ризиком актуальною втрати свободи, болем.  
 Психічні розлади - Це патологічні стани, що характеризуються порушеннями психічної, інтелектуальної діяльності різного ступеня вираженості і емоційними розладами. 
  Особливістю підліткового віку є легкість переходу стресових переживань у дістрессовой.  Емоційний стрес у підлітків розцінюється як загальна адаптивна реакція, що виражається в психологічно зрозумілих переживаннях конфліктних ситуацій та проявляються у поза поведінковим актом або короткочасними, афективними змінами.  Дистрес розглядається як стан емоційного напруження, яке за своєю інтенсивністю, якістю та тривалості перевищує адаптивні можливості і визначає прояв ознак патологічних станів [15, стор.27].  За даними Посохова В.І., однією з найбільш частих форм реагування на психотравмуючі обставини в пубертатному періоді є психогенні депресії, клінічна картина яких характеризується переважанням невротичних форм, малої виразністю психопатологічних розладів, відносної короткочасністю і нестійкістю депресивної симптоматики в поєднанні зі специфічними для даного віку відхиленнями в поведінці [17, стор.115]. 
  Гур'єва В.І.  в роботі, присвяченій психогенним станам у підлітків, підкреслює, що велику роль у виникненні психогений має В«ступінь невротизації дитиниВ» протягом життя.  Саме В«діти-невротикиВ» в психогенно - травмуючих ситуаціях, до яких відноситься і судово-слідчий процес, схильні до реактивних форм В«ОтреагированияВ».  Зарубіжні дослідники також зазначають, що порушення шкільної адаптації, хронічна неуспішність, труднощі в комунікації з викладачами та однокласниками, батьківська алкоголізація, вживання наркотиків є факторами ризику розвитку у підлітків психогенних розладів [15, стор.28] 
  У вітчизняній підліткової психіатрії Гурьевой В.А.  були систематизовані і виділені дві групи психогенних факторів.  Перша група представлена ​​гострими стресовими факторами, що характеризуються В«надзначущимиВ», раптовістю, які своїм проявом руйнують звичний уклад життя дитини.  До них відносять гостро виниклі несприятливі ситуації в сім'ї, свідком якого стає дитина.  Ці фактори пов'язані із загрозою життю чи благополуччю людини, впливаючи безпосередньо на інстинкт самозбереження.  Повною мірою вони усвідомлюються і в силу швидкості дії не викликають свідомої интрапсихической переробки їх змісту та значення.  Друга група-це В«хронічне псіхотравматізірованіе В», яке відрізняється тим, що психогенні реакції можуть бути повторними, але нечітко вираженими, вони надають набагато більш глибоке негативний вплив на дитину, ніж гостра психотравма, і призводять зі часом до особистісних змін і формуванню стійких психогенних розладів.  До них відносять хронічне псіхотравмірованіе в неблагополучній сім'ї, в інтернаті, в колі однолітків [15, стор.28-29]. 
				
				
				
				
			  Перерахуємо психічні реакції, що спостерігаються переважно в пубертатному віці: 
  1. Реакції емансипації, характеризуються підвищеним прагненням підлітків до самостійності, незалежності від батьків і заступництва дорослих взагалі.  В основі їх лежить властиве підліткового віку прагнення до самоствердження, яке в ряді випадків може ставати надцінним.  Проявляється у прагненні В«робити все по-своємуВ», часто всупереч порад дорослих.  У крайніх випадках підлітки йдуть з дому, самостійно влаштовуються на роботу в іншому місті, іноді починають бродяжити. 
  2. Типовою для підлітків, особливо чоловічої статі, є реакція групування з однолітками.  Цей вид реакції виявляється в прагненні підлітків утворювати більш-менш стійкі спонтанні групи, в яких встановлюються певні неформальні стосунки, є свої лідери і виконавці, відбувається більш-менш природний розподіл В«РолейВ», в основі якого найчастіше лежать індивідуальні особливості особистості підлітків. 
  3. Своєрідну поліморфічне групу складають В«Реакції захопленняВ», або В«хобі-реакціїВ».  На думку Личко А.Є., наявність тих або інших захоплень - одна з найважливіших рис психології підлітка.  Надмірно виражені захоплення можуть вести до порушень поведінки та явищ соціальної дезадаптації - підлітки закидають навчання, починають займатися дрібним злодійством. 
  4. Важливу групу становлять реакції, зумовлені формуються сексуальним потягом, до яких Личко А.Є.  відносить різні види мастурбації у підлітків, ранній початок статевого життя, безладні статеві зв'язки, минущі в гомосексуальні дії і ін [9, стор.202-203]. 
  Патохарактерологіческіе реакції - оборотна форма прикордонних ситуацій.  При їх повторенні виявляєтьс...