е ее стріжневім Завдання є Розкриття ініціативи, творчості, самодіяльності та підпріємлівості людини. "В основі перебудови соціально-культурних процесів лежить відмова від суб'єкт-суб'єктної моделі організації культури, дозвілля освіти населення. У цій моделі народ сам є суб'єктом соціально-культурної діяльності "(цітується мовою орігіналу - І.П.) [6; 15].
До Вирішення актуальної термінологічної проблеми дозволяє нам наблізітісь логічне обгрунтування та критичний аналіз дефініцій "соціально-культурна сфера" та "Соціально-культурна діяльність". p> У дерло грунтовних працях з соціально-культурної проблематики на пострадянському просторі Поняття "соціально-культурна діяльність" розглядається Вчене як спеціфічна Людський діяльність, спрямована на Перетворення ОСОБИСТОСТІ та Суспільства, Певна сфера СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, орієнтована на Залучення людини до культури. На мнение Т. Кісельової та Ю. Красильникова, соціально-культурна діяльність - сфера СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, орієнтована на Залучення людини до культури, Самостійна ськладової Загальної системи соціалізації ОСОБИСТОСТІ, СОЦІАЛЬНОГО виховання та освіти [6, С.12]. Ю. Стрільців Розглядає соціально-культурну діяльність як синтез відносно самостійніх Видів ДІЯЛЬНОСТІ, у контексті якіх культурна діяльність пов'язується Із світом свідомості ОСОБИСТОСТІ та ее формуваня, а соціальна діяльність спрямована на Розвиток Людський взаємін та організацію суспільного життя в цілому [15, С.80]. В.Туєв предлагает розглядаті соціально-культурну діяльність як процес, что управляється суспільством та йо соціальнімі інстітутамі, як процес, до Якого активно залучається людина [17, С.60]. О. Генісаретській считает, что соціально-культурна діяльність є комплексності об'єктом СОЦІАЛЬНОГО управління, Який охоплює аксіологічні, функціонально-галузеві та територіально-мережеві аспекти жіттєдіяльності населення [1, С.29]. А. Марков та Г. Бірженюк візначають соціально-культурну діяльність як діяльність СОЦІАЛЬНОГО суб'єкта (ОСОБИСТОСТІ, спільноті, СОЦІАЛЬНОГО института, етноси, нації), "Сутність та Зміст Якого складають Процеси создания, Збереження, трансляції, засвоєння та розвітку традіцій, цінностей та норм культури - художньої, історічної, духовно-моральної, екологічної, ПОЛІТИЧНОЇ "[9; 31].
Відомій український вчений О. Сасіхов считает, что соціально-культурний процес Складається з трьох "джерел", трьох взаємопов'язаніх Видів діяльності: вісокої культурної творчості, культурно-просвітньої роботи та культурно-дозвіллєвої ДІЯЛЬНОСТІ [14; 25-26].
1. Результатом "Високої культурної творчості" є Оригінальні, Суспільно значімі, Цінні витворилася (Наукові істини, художні образи, Моральні заповіді, Прийоми праці). "Це - доля, головним чином, слабкий, але дуже цінної частини суспільства: людей, відзначених печаткою особливого таланту, цілеспрямованості, трудоспособ. Багато імена цих славних збережені вдячною пам'яттю людства. В одному ряду з ними - безіменні за давністю років творці найбільш фундаментальних, істинно вічних цінностей матеріальної і духовної культури, і, зрозуміло, колективний геній народу, автора багатьох істинно наріжних культурних цінностей і серед них - мови і найголовніших, істинно вічних і універсальних норм моралі "[14, С.25]. p> 2. Культурно-просвітня робота, сутність Якої Полягає самє у залученні населення до багатопланової культурної ДІЯЛЬНОСТІ, актівізації культурного потенціалу шкірного, а не позбав у знайомстві з культурою та популярізації культурних цінностей. Саме культурно-просвітня робота є тією ськладової соціально-культурного процеса, что піддається управлінню та доступному свідомому РЕГУЛЮВАННЯ. Як Зазначає вчений, "налагодження масової, всеохоплюючої, максимально різнобічної за змістом і методично різноманітної культурно-освітньої роботи є той Архимедів важіль або, у всякому випадку, точка опори для цього важеля, налягаючи на який вдасться реально прискорювати процеси культурного розвитку особистості і соціуму "[14; .26].
3. У процесі культурно-дозвіллєвої ДІЯЛЬНОСТІ людина засвоює ПЄВНЄВ сукупність культурних цінностей, розвіває та реалізує свои культурні, Істинно Людські потенції. О. Сасіхов наголошує на різніці между засвоєнням культурних цінностей та їх оволодінням и Використання. "Особливо відзначимо, що найважливіші цінності, якими опановує людина в процесі інкультурації, це вміння, навички, і нарешті - звичка "діяти культурно", осмислено; невимушено і продуктивно жити в даному культурному середовищі, в міру можливостей збагачувати своєю участю і постійно вдосконалювати самого себе саме як культурна істота "[14, С.26]. Для значної Частки населення культурно-дозвіллєва діяльність має Величезне особістісну значімість та велика пріваблівість. У ХХІ ст. зростає кількість тихий, хто спріймає обрані ними культурно-дозвіллєві заняття як найважлівіші у жітті, як сенс життя. Особливо це стосується тих, хто НЕ может собі реалізуваті у професійному, соціально-політічному...