бути збережений. У цьому ж відношенні має бути зазначено, які речові докази направляються разом з трупом, чи слід їх зберігати і як довго. Також має бути зазначено, чи буде бути присутнім працівник органу розслідування на розтині, кому слід направити або видати акт судово-медичного дослідження трупа.
Якщо з трупом направляється одяг та інші предмети, то в супровідному документі точно вказується: що саме прямує, в якому стані, для чого ці предмети направляються, що з ними необхідно зробити, чи можна їх видати родичам разом з трупом, слід чи їх зберігати, як речові докази і повернути слідчого, або вони можуть бути знищені.
Судово-медична експертиза документується спеціальним актом (Висновком) експертизи. Висновок судово-медичної експертизи у кримінальному процесі розцінюється як особливий самостійний вид докази. p> В обставинах справи викладаються відомості, які необхідні експерту при виробництві експертизи та підведенні підсумків слідчі дані, зміст медичних документів, опитування та скарги особи, якого оглядають. У разі поведінки додаткової або повторної судово-медичної експертизи експерт зобов'язаний вказати в обставинах справи привід для призначення такої експертизи.
Дослідницька частина документа повинна представляти докладний виклад ходу експертизи і всіх з'ясованих при цьому фактичних даних, ознак тих чи інших станів (без приведення діагнозів та експертних висновків) із зазначенням методів і методик, які застосовувалися.
Введення, обставини справи та дослідна частина складають протокол експертизи (опосвідчення або дослідження), який підписують експерт і особи, присутні при проведенні експертизи.
Висновок повинен містити грунтовні, науково обгрунтовані висновки з відповідної мотивуванням на поставлені слідчими або судовими органами питання з урахуванням матеріалів справи. Висновки робляться на підставі фактичних даних, отриманих у процесі проведення експертизи та експертного аналізу обставин справи. Оформлення висновків регламентується вимогами процесуального законодавства України.
Протокольна частина висновку складається безпосередньо в процесі проведення експертизи. Дослідження речових доказів фіксується записами в робочому журналі. Висновки експертизи повинні складатися не пізніше, ніж через три доби після закінчення всіх експертних досліджень з обов'язковим зазначенням дати закінчення експертизи.
Підмінювати судово-медичний акт (висновок) короткими довідками, виписками і подібного роду документами не дозволяється.
Обгрунтованість і повнота висновку експерта нерідко залежать від своєчасності, якості та повноти направляються на експертизу матеріалів і об'єктів. Особливо велике значення це має при розслідуванні статевих злочинів.
Висновок експерта - це представлені за дорученням слідчого або суду в установленому порядку мотивовані висновки особи, що володіє знаннями в науці, техніці чи іншими спеціальними знаннями про обставини, що мають істотне значення для справи, отримані в результаті їх дослідження з застосування цих знань (ст.ст. 75, 200 КПК України).
1.2. Судово-медична експертиза живих осіб.
Судово-медична експертиза живих осіб проводиться з різних приводів, які виникають у процесі розслідування і судового розгляду кримінальних та цивільних справ. Зокрема, така експертиза може проводитися для визначення стану здоров'я, венеричного захворювання, ВІЛ-інфекції, ступеня втрати загальної та професійної працездатності, для визначення наявності і відсутності невинності, встановлення віку, виключення або встановлення батьківства та ін Однак найчастіше судово-медична експертиза живих осіб провадиться для встановлення насильства, характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Судово-медична експертиза тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілих, підозрюваних, обвинувачених та інших осіб становить найбільш значний за обсягом розділ роботи експерта і має велике значення при розслідуванні злочинів проти життя, здоров'я, свободи і гідності особистості. Проведення цих експертиз вимагає пізнань у всіх розділах клінічної та теоретичної медицини травматології, хірургії, невропатології, акушерства та гінекології, реаніматології та інших спеціальностей.
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень пропонують уніфіковані критерії для оцінки тяжкості тілесних пошкоджень. Однак правила далеко не вичерпують усього різноманіття пошкоджень, а охоплюють лише найбільш типові, так як вони представляють собою загальні керівні вказівки до експертних дій, але не можуть служити шаблоном в роботі. Експерт повинен аналізувати результати огляду, враховуючи особливості ушкоджень, властивості організму, вирішуючи що стоять перед ним завдання в кожному конкретному випадку.
Ухвала характеру тілесних пошкоджень є однією з обов'язкових видів судово-медичної експертизи. При цьому в абсолютній більшості випадків потрібно встановити і ...