14 В«Положення ...В»).
- 8 -
В
У статті 109 Кодексу йдеться про спеціальні перервах для обігрівання і відпочинку для працівників, які працюють в зимовий час в
не опалювальних приміщеннях і на відкритому повітрі. Такі перерви включаються в робочий час. Роботодавець повинен забезпечити умови для обігрівання і відпочинок робітників. Тривалість і кількість таких
перерв визначається залежно від температури повітря і швидкості вітру. Якщо погодні умови не дозволяють виробляти такі роботи, то відповідно до статті 74 Кодексу працівники повинні бути переведені на іншу роботу. Якщо можливість перекладу у роботодавця відсутній, то він повинен сплатити простий (стаття 157 Кодексу). br/>
Е ж е н е д е л и н и й н е п р е р и в н и й о т д и х
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку не може бути менше 42 годин (Стаття 110).
Мінімальна тривалість щотижневого відпочинку в порівнянні з колишнім законодавством не змінилася. Вона обчислюється з моменту закінчення роботи напередодні вихідного дні до моменту початку роботи в наступний за вихідним день. Конкретна тривалість безперервного щотижневого відпочинку залежить від ряду факторів: від виду робочої тижня - 5-ти або 6-ти денна, від тривалості робочого дня (зміни), від графіка змінності. Так при підсумованому робочому часу (при вахтовому методі організації робіт) тривалість щотижневого безперервного відпочинку непостійна, вона може те перевищувати 42 години, то бути менше встановленої норми. Проте за обліковий період норми тривалості безперервного відпочинку повинні бути дотримані, що враховується при складанні графіка робіт. Так у
- 9 -
В«Положенні про робочий часу і часу відпочинку водіїв автомобілів В»говориться: В« У разі встановлення водієм при підсумованому обліку робочого часу робочих змін тривалістю понад 10:00 тривалість щотижневого відпочинку може бути скорочена, але не
менш ніж до 29 годин. У середньому за обліковий період тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше 42 годин В»(пункт23). Згідно статей 7 і 8 цього Положення тривалість робочої зміни водія автомобіля не може перевищувати 12 годин на добу, а згідно статті 13 сумарне робочий час не може перевищувати 90 годин за два тижні, в цьому випадку час щотижневого робочого відпочинку між двома робітниками тижнями в середньому може скласти 33 години.
В и х о д н и е д н і
Вихідні дні для відпочинку і відновлення сил надаються всім працюючим згідно трудовому договору. Вихідними днями вважаються певні дні календарної тижня, коли працівник вільний від виконання своїх трудових обов'язків.
Спільним вихідним днем ​​є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором або правилами внутрішнього розпорядку організації. Обидва вихідних дні надаються, як правило, підряд. (Стаття 111)
Традиційно другим вихідним днем ​​при п'ятиденному робочому тижні є субота. У окремих випадках другим вихідним днем ​​може бути понеділок. Це може бути пов'язано зі специфікою роботи окремих установ.
Якщо працівник знаходиться у відрядженні, то використовувати свій вихідний день повинен за місцем перебування. На них поширюється
- 10 -
режим робочого часу і відпочинку тих організацій, куди вони відряджені. Не використані під час відрядження дні відпочинку після повернення не компенсуються, за винятком тих випадків, коли
працівник був відряджений спеціально для роботи у вихідні або неробочі святкові дні. Якщо працівник за розпорядженням роботодавця виїжджає у відрядження у вихідний день, то після повернення йому повинен бути наданий інший день відпочинку.
Якщо в якості роботодавця виступає фізична особа, порядок надання вихідних днів визначається угодою сторін трудового договору
При цьому тривалість робочого тижня не може бути більше, ... ніж встановлено цим Кодексом. (Статья305).
Окремим категоріям працівників надаються додаткові вихідні дні, що передбачено відповідними статтями Кодексу.
Так, право на чотири додаткових оплачуваних вихідних дні на місяць має один з батьків (Опікун, піклувальник) для догляду за дітьми-інвалідами та інвалідами з дитинства до досягнення ними восемнадца-
ти річного віку. (Статтю 262).
Згідно тій же статті, один додатковий неоплачувану вихідний день у місяць може бути наданий жінкам, які працюють у сільській місцевості за їх письмовою заявою. Таким же правом володіє один з батьків дитини у віці до шістнадцяти років, працює в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях. (Стаття 319).
У всіх перерахованих випадках додаткові вихідні дні повинні бути використані в протягом конкретного місяця. Вони не підсумовуються і не ...