Каменецький - близьким приятель подружжя Марковічів, кніговідавець, завідувач друкарні, ВІН активно допомагать Номис Видати книгу пріслів'їв, С. Ніс - етнограф и фольклорист, за професією лікар, публікував матеріали в періодіці, письменник А. Свидницький, співачка М. Загорська, збирачі фольклору П. Горобінській, Д. Лавріненко, В. Мокрінській, П. Мокрицький, М. Орловський, Ф. Панченко, П. Паламаревській, О. Підгаєвська, І. Прімо та ін. p> Працюючий в Журналі В«ОсноваВ», М. Номис зумів згуртуваті вокруг собі цілу когорту фольклорістів, культурних діячів. Серед них відомі письменники О. Кониський, С. Руданський, Ганна Барвінок, фольклористи В. Косовца, М. Левченко, Д. Стороженко, А. Шиманов, М. Щербак, Коховський, В. Лазаревського, X. Яцімірській та ін. p> багатая матеріалів - пріслів'їв, приказок, порівнянь, ідіом - М. Номис почерпнув Із творів українських письменників, зокрема І.. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є.. Гребінки, М. Костомарова, П. Куліша, Марка Вовчка, А. Свидницького та ін. Ряд вісловів узято Із творів Т. Г. Шевченка, Які Вже в тієї годину побутувалі у населення як народні афоризми. М. Номис включивши до збіркі прислів'я та приказки Із В«Записок о Южной РусиВ» П. Куліша, журналу В«ОсноваВ», В«Чернігівськіх губернськіх відомостейВ», з праці В«Про здоровкання и Інше у Подолян В»К. Шейковського, збіркі М. ГатцукВ« Ужінок рідного поля В»та ін. У списком СКОРОЧЕННЯ джерел, крім вже згаданіх фольклорістів, письменників та діячів культури, названо М. Закревського, Г. Кулжінського, П. Єфіменка, М. Ісаєнка, краєзнавця М. Арандаренка - автора праці В«Записки про Полтавську губерніїВ», вченого Осипа Бодянського (псевдонім Ісько Материнка), давніх українських письменників Кл. Зіновієва та Г. Сковороду, книгу В«ГраматикаВ» О. Павловського, альманах В«ЛастівкаВ» Є.. Гребінки та ін. p> При підготовці збіркі М. Номис спірався на досвід российских пареміографів І. Снєгірьова, В. Даля, Ф. Буслаєва, польських - С. Рісінського, Жегота Паулі, В. Вуйціцького, Чеський - Ф.-Л. Челаковського, Сербська - Вука Караджича та ін. p> Перед Номис як Укладач Постав складенні питання класіфікації матеріалу, оскількі одержані Друковані и рукопісні матеріали малі Різні системи класіфікації або Твір невпорядкованімі. Панівнім в українській пареміографії до того годині БУВ алфавітній принцип сістематізації матеріалу. За таким принципом були укладені УСІ збіркі пріслів'їв від Кліментія Зіновієва до О. Шишацька-Ілліча та М. Закревського. М. Номис впершись у українській пареміографії застосувались тематичний принцип.
Збірка М. Номиса має Дві частин: Більшу - прислів'я та приказки и Меншем - загадки. До обох частин додаються покажчики. Власне паремійній материал Першої Частини має двадцять розділів: вірування українського народу; природа, пори року; історичне минуле; сила і воля людини; Соціальні отношения, частка, недоля, хвацько; Різні Моральні ваді людей; Різні Сторони людської вдачі и настрою; скупість и щедрість людини; розум, голова, дурощі; правда, брехня, суд; багато - Трохи; здоров'я, хвороби, смерть; кохання, одруження, мужчина и женщина, діти; сусіди, кумі, приятелі, вороги; своя хата, свое-чуже; господарська діяльність; недбаліці, лінівство; зовнішній вигляд людини, одяг; прімовляння, побажання, гостини; спів, музика, танці. У частіні В«ЗагадкиВ» вміщено 505 одиниць (з них 30 вилуч цензурою), Які охоплюють Різні Сторони побутового та громадського ЖИТТЯ, Явища природи, поведінкі людини. Зокрема тут вміщені зразки про небесні світіла (В«За лісом, за пралісом золота діжа горитьВ» - сонце); Явища природи (В«Сивий віл віпів води повен двірВ» - мороз); рослинний и Тваринний світ (В«Сидить дід над водою та й ківає бородоюВ» - очерет.
Вімагає окрем РОЗГЛЯДУ питання про Царське цензуру у відношенні до збіркі М. Номиса. Як вже згадувать, Частину вісловів Зі збіркі Було вилуч цензором. Щоб НЕ перенумеровуваті весь збірник и НЕ переробляті покажчики, упорядник зберіг попередня нумерацію, сподіваючісь за кращих обставинні Надрукувати збірник без купюр. Згідно вілучені прислів'я булі передані до Львова и аж после смерти Номиса, в 1909 году, опубліковані в В«Записках Наукового товариства имени Шевченка В». p> Найбільше понівечіла цензура перший Розділ «³ра. Бог. Гріх. Піст. Говіть. Молитва. Костьол. Свято. Чорт. Пєкло. Чернець. Піп. Ворожка. Відьма. Забобони В». Булі вілучені, зокрема, Такі вислови: В«3. Казав циган: в Бога ВІР, а Богові НЕ ВІР, бо Бог порадуйте, Бог и зРаду В»з поясненням, что віслів походити з анекдоту про цигана, Який потерпів від холодних дощів, бо вірів, что Бог дасть/добру погоду, і потім повторював слова, что Богові НЕ можна віріті; В«67. Надія в Бозі, як є что в возі В»,В« Товар у возі - надія в Бозі В»,В« Є товар у возі - буде надія в Бозі В» (Поради надіятісь на Власні сили); В«116. Гріх у міх та под лавку та ще й ногами підтоптаті В»,В« Колі гріх, то сховайся у міх В»;В« 126. Піст заде...
