рши хвіст "; у вміщеному под № 128 порівнянні В«постімо, як рахманиВ» вилуч пояснення, что рахмани їдять сито лиш один раз на рік, на Великдень, а весь рік постянно; у № 151 викинути Примітку, де розповідається про пастуха, Який НЕ вмів молить и вімовляв Тільки, скачучи через колоду, слова: В«Оце тобі, Господи!В», а тому: В«Оце мені!В» и БУВ справедливі, віпущено такоже прислів'я В«169. Де громада церкву ставити, там пан коршму В»; у № 302В« Чернеча злоба до гроба В»цензор вікреслів пояснення, де характеризуються Монастирі. У розділі про духовенство вилуч вислови: В«219. Як попового жінка вмре, то Піп НЕ варт и печеної цибулі В»; В«220. У попа вовчі очі, а ведмежеє черево В»;В« 227. Всіх святих батьку побивши божу дудку В»(гуморістічно: маляр побивши дяка). Цензура зняла такоже деякі Варіанти пріслів'їв Із хліборобського календаря: В«504. Варвара дня вкралася, ночі приточив В»;В« 515. СЬОГОДНІ Головосіка - ганя нечистий дівчат Із засіка В»та ін.
У пріслів'ях про царя вилуч віслів № 647 В«За цариці їлі паляніці, а за царя нема й сухаряВ» - НАТЯК на царювання Миколи І. У розділі про панів и мужиків, сильних и слабких, волю й неволю уцілілі окремі прислів'я та приказки з ГОСТР соціальнім Звучання, Такі, як В«Пані празд кепкують - проти ж в мире пануютьВ», В«Колі б пан за плуга взявши, то б і світу відцурався В»,В« напиваючись ВІН не раз людської крові В», потім на внутрішню були вілучені інші:В« 1170. У Монастіріщі сімдесят сім панів и вісьмій Пекельний Марко В»,В« 1235. Пан лупити хлопа, як скопа, а дідько пана, як барана В».
Если переглянути под кутом зору вилучений цензури весь збірник, то легко простежується тенденція зніматі зразки, у якіх вісміюється попівство и панство, причому зразки, что мают гуморістічне Забарвлення з елементами сатири. Це простежується и в пареміях других розділів: В«2330. Чи не стою, попоньку, про твою ласку, як ісь мені освятивши паску В»;В« 2399. Плакав, плакав, а всі Бог однакові як переставши рідаті, зачавши Бог більш давати В»;В« 2590. Казав циган: нема ні в кому правди, Тільки в мені та в Богові трошки В». У № 3105 В«Прибравши у ШоріВ» віпущено вариант В«Прибрали, як попа в Шорі В». Вилуч цензура номерів: В«3132. Збунтуй, Боже, народ, щоб був попові дохід В»,В« 3606. Гляди лиш, так полетіш, як цариця на лопаті В»(на мітлах и лопатах літалі за народною уявою відьми, зв'язані з нечистою силою). Послідовно вікідаліся Зі збіркі паремії, у якіх зіставляліся два антиподи - Піп и нечиста сила - чорт: В«3953. Бий чорта, нехай буде попом! В»;В« 5002. Не давши Піп дарі, чорт его бери В». Вилуч прислів'я, де говоритися про свист попа: В«6447. Свищі попоньку, бо Вже попадя помандрувала В»;В« 6443. Свищі, попі, церква горить В». У паремійному гнізді под № 7910 В«І світ настав та ще рак не свистатиВ» цензура не пропустила вариант В«... та ще Піп НЕ свистатиВ».
У тематічній групі про Людина та її працю вилуч номерів: В«8307. Пішов до Аврама кіз пасти В» (Помер); В«10728. Гурт и в бога краде В»;В« 10743. Люди и бога переможуть В»;В« 11322. Втік спаса В»(заснувши);В« І2294. Дай, Боже, здоров'я, чорт знає поки В»;,В« 12746. Про Крійі, Боже! Чи не вкріє, як соломи не стану В»;В« 12965. Говори, чорт, з попом, твій День настав В»;В« 13485. Бога піймав за ноги В». У паремійному гнізді под № 13967 вилуч вариант В«Свою жінку у царя з-под поли можна забратиВ». Зняті прислів'я: В«14169. Згідно Богу молитися и горщики накрівать В»;В« 14312. Дурний Піп, дурна его молитва В»;В« 14333. І царя за очі гавкають В»та ін. Вилуч прежде ЗО загадок. p> Безперечно, вікінуті цензурою прислів'я органічно поєднуються з усім текстом, і не тільки за нумерацією, а й за внутрішньою логікою є невід'ємною Частин видання. Тому смороду, як и у віданні 1985 року, даються после основного тексту.
Видання збіркі В«Українські приказки, прислів'я и таке іншеВ» М. Номиса НЕ єдина его заслуга перед русски культурою. ВІН Зробив помітній внесок у фольклористику, етнографію, літературу, видавнича справа: написавши Цінні спогади про діячів української культури. Залишилась поза уваг дослідніків его активна праця на ніві народної освіти як педагога, громадська діяльність та ін.
Збірка М. Номиса дала Могутній Поштовх далі розвітку української пареміографії. После ее виходе, незважаючі на неспріятліві умови суспільного життя, пожвавілася збірацька діяльність на Україні. Невтомна діяльність М. Номиса та йо однодумців значний мірою сприян появі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. У Другій Книзі Першого того В«Праць етнографічно-статистичної Експедиції до Західно-Руського краю В»поміщені упорядковані П. Чубинського прислів'я, Які НЕ булі зафіксовані М. Номис та его збіркою. З'явилися книги пріслів'їв М. Комарова В«Нова збірка народніх малоруського приказок, пріслів'їв, помовок В»(1890), В. С. ВіслоцькогоВ« Прислів'я та приказки Галицької и Угорської Рус...
