кої стандартизованість, і це є відмінною рисою газетно-публіцистичної мови (7, с.258, 11, с.1-3). p> Специфічною особливістю текстів масової комунікації є їх семіотичний змішаний, або полікодовий, характер. В організації текстів подібного типу приймають участь елементи різних семіотичних систем, при цьому звичайний вербальний текст, як правило, супроводжується невербальними компонентами. До них відносяться: графічна сегментація тексту і його розташування на папері, шрифтової і барвистий набори, типографські знаки, цифри, кошти іконічного мови (Малюнки, фотографії, таблиці, схеми тощо). Союз вербальних і невербальних засобів мови покликаний розкрити зміст кожного з них, то є сенс вербального і іконічного контекстів (так звана - В«двозначністьВ»). Реалізація двозначності безпосередньо залежить від зв'язку між вербальними і невербальними компонентами сенсу, яка буває слабкою, майже довільної або дуже сильною, нерозривної. Симбіозні тексти, в яких вербальний і зорові компоненти утворюють одне візуальне, структурне, смислове та функціональне ціле, що забезпечує його комплексне прагматичне дію на адресата, називаються креолізованного . Креолізованного тексти створюють особливі умови сприйняття, в яких включеність невербального компонента набуває релевантне значення для адекватного розуміння сенсу переданого повідомлення. (8, с.128)
Між вербальними і образотворчими компонентами можуть складатися різні види відносин: автосемантіческіе і сінсематіческіе. Автосемантіческіе відносини характерні для текстів, основна ідея яких пояснюється у вербальному компоненті. Сінсематіческіе відносини характеризуються внутритекстовой спаяністю вербальних і іконічних компонентів креолізованного тексту. (8, 128-129)
Автосемантіческіе відносини проявляються, коли іконічний компонент частково представляє візуальними засобами інформацію, виражену мікротекстом. Це один з найбільш улюблених прийомів ЗМІ, який називається натяк . Натяк - результат прямий денотативної співвіднесеності, коли обидва знаки означають один і той же предмет або предметну ситуацію. p> Наприклад, в журналі В«ГрошіВ» (№ 35, 2001) фотозображення відтворює сцену кориди (Вершник-тореадор на білому коні і бик), супроводжується текстом - вербальним супроводом фотозображення: В«У цьому поданні Юрій Лужков виступив на стороні тварин В». Так як тореадор і його кінь складають неподільне ціле, то зрозуміло, на яке саме робиться натяк при згадці мера Москви і В«справиВ» про заборону проведення кориди в столиці.
Між вербальними і иконическими знаками існує також опосередкована денотативная зв'язок, коли обидва знаки означають різні, але асоціативно пов'язані між собою предмети предметні ситуації. Образотворчий компонент у даному випадку розширює, поглиблює зміст тексту-підписи. Ілюстрацією даного типу відносин може служити сімбіозное текст, опублікований в журналі В«Human ScienceВ» (№ 124, 2004). Сенс висловлювання society under the risk розширюється иконическим засобом вираження - зображенням перехрестя. Будучи місцем перетину доріг, перехрестя відображає момент самотності, коли людина опиняється віч-на-віч з власною долею. Він передбачає вибір шляху і дію. Тому ризик сучасного суспільства - у його виборі, у дорозі подальшого прямування. p> Автосемантіческімі вважаються також відносини, при яких вербальний компонент являє опис іконічного, при цьому обидва компонента мають відносну незалежністю, але тільки разом вони створюють ефект, до якого прагне автор креолізованного тексту. Наприклад, фотозображення, що зафіксувало широку посмішку канадського фігуриста Давида Пеллетьє, доповнено наступним текстом - вербальне супровід фотозображення: В«Вираз обличчя Давида Пеллетьє назавжди підкорило торговців зубною пастою В»(В« Гроші В»№ 8, 2002). p> У наведених вище прикладах мова йде про автосемантіческіх відносинах. Але між вербальним і иконическим компонентом креолізованного тексту існують і сінсемантіческіе відносини. Коли вербальний компонент містить В«відсиланняВ» до образотворчого компоненту, можна говорити про дейктіческіх зв'язку, тобто де іконічний знак позначає предмети або предметну ситуацію, на які вказує напис. Мовними маркерами даної зв'язки є вказівні, особисті та присвійні займенники 3 особи од. і мн. Числа, прислівники місця і часу. Наприклад, в креолізованного тексті із написом В«Some day they will arrest him.В», займенник В«theyВ» позначає поліцейських, один з яких зображений на фотозображенні. p> Традиційно вважається, що полікодовость властива, насамперед, текстам, функціонуючим в системі телебачення і радіомовлення. Однак багато тексти (а на сьогоднішній день, більшість) періодичній пресі також представляють собою семиотически змішані освіти. Незважаючи на те, що заставки, малюнки, фотозображення та іншої образотворчий матеріал є лише епізодичними вкрапленнями в основному вербально-текстовому полі видання, візуальна інформація становить невід'ємну і н...
