йже не взаємодіяли між собою, оскільки ставилися до різних верствам суспільства і до різних ситуацій спілкування. p> Горбачовська перебудова змінила не сам російська мова, вона змінила умови його вживання. Зникли кордону між на різні форми мови і між сферами їх вживання. У публічній промові, наприклад, М.С. Горбачова або Б.М. Єльцина химерно поєднуються елементи літературної мови, просторіччя і новомови.
Різко збільшився потік запозичень з англійської мови. Вплив Америки очевидно, і не тільки на російську мову і не тільки на мову взагалі. Ці зміни також пов'язані зі знищенням кордонів і перегородок, але тільки зовнішніх. Найбільше число запозичень припадає на нові області, де ще не склалася система російських термінів чи назв. Так відбувається, наприклад, в сучасній економіці або обчислювальної техніки.
Це свідчить, крім усього іншого, ще й про те, що сучасний російський літературна мова, хоча і може розглядатися як мову від Пушкіна до наших днів, не залишається незмінним. Він постійно потребує нормуванні. В«Якщо ж слідувати раз і назавжди встановленими нормами, то є небезпека, що товариство просто перестане з ними рахуватися і буде стихійно встановлювати свої норми. Стихійність ж у такій справі - далеко не благо, оскільки те, що здається прийнятним для одних, виявиться неприйнятним для інших. Тому постійне спостереження за розвитком і зміною норм - одне з основних завдань лінгвістичної науки про культуру мови В»[4].
Таким чином, можна сказати, що історія мови - це завжди історія нації, і причини такого активного використання в сучасній мові елементів нелітературного мови потрібно шукати, насамперед, у соціально - економічному, політичному і загальнокультурному аспектах розвитку країни і всієї нації. p> Розглянемо це питання більш детально в наступному параграфі.
1.2. Нелітературний мова - поняття і роль у спілкуванні
Для того, щоб зрозуміти що таке нелітературний мова та визначити його роль у спілкуванні необхідно виявити причини його виникнення, розглянути динаміку його розвитку.
Основна причина, на думку більшості авторів - лінгвістів [5] криється в культурно-ідеологічному своєрідності ситуації, що склалася в пострадянської Росії, коли, бажаючи повалити офіціозно-комуністичні догми, діячі преси та літератури почали програмувати масову свідомість за стандартами ГУЛАГу.
Колишніх догм не стало. Громадські ідеали, включаючи й морально-етичний потенціал російської класичної літератури, визнана, до речі, одним з трьох найбільших досягнень людства поряд з Античністю і Відродженням, виявилися мішенню для насмішок, авторитети були повергнуто.
Парадокс, але факт: навіть літературна мова радянського періоду, саме та мова, яка і отримав статус світового, однієї з мов ООН, був оголошений мовою тоталітарної системи. p> Усі дослідники мови сходяться на думці, що російськомовне співтовариство переживає час різкої активізації жаргону (арго, сленгу). Жаргонізми переповнюють мова людей, ЗМІ, художню літературу. Цей процес часто називають варварізаціей. Тобто з'являється потреба в нових словах, оскільки з'являються нові реалії і поняття. Крім того, варварізація, як правило, супроводжує вкрай нестабільні періоди в житті суспільства. Йде інтенсивний і невпорядкований пошук засобів вираження. Нестабільність мови відображає нестабільність суспільства. p> Варваризація - природний процес. Але зайва варварізація небезпечна. Запас міцності норми дуже великий. Дослідження [6] наших днів показують, що варварізація - при колосальних кількісних показниках (тобто при величезному обсязі жаргонізмів і запозичень) - не справила майже ніякого якісного впливу на сучасну російську мову. До Приміром, петровська варварізація в цьому відношенні була на кілька порядків потужніше. Сама головна небезпека цього періоду - порушення механізмів комунікації, тобто спілкування, взаєморозуміння.
Отже, вся лексика тієї чи іншої мови ділиться на літературну та нелітературних. До літературної відносяться [7]:
1. книжкові слова
2. стандартні розмовні слова
3. нейтральні слова
Вся ця лексика, вживана або в літературі, або в усного мовлення в офіційній обстановці. Існує й нелитературная лексика, в якій виділяють:
1) Професіоналізми
2) Вульгаризми
3) жаргонізми
4) Сленг
Ця частина лексики відрізняється своїм розмовним і неофіційними характером. p> Професіоналізм - це слова, використовувані невеликими групами людей, об'єднаних певною професією [8]. p> Вульгаризми - це грубі слова, зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві, спеціальний лексикон, який використовується людьми нижчого соціального статусу: ув'язненими, торговцями наркотиками, бездомними і т.п [9]. p> жаргонізми - це слова, використовувані певними соціальними чи об'єднаними загальними інтересами групами, які несуть таємний, незрозумілий для всіх сенс.
