завершення росту скелета слід за подовжуються хребтом з деяким відставанням і тому не забезпечує йому належної стабільності. Лише після завершення росту тонус її підвищується, і вона бере активну участь в утриманні грудного кіфозу. Такого роду особливості разом з неправильними позами і недостатньою руховою активністю і призводять до виникнення порушень постави.
Причиною розвитку круглої спини може бути систематичне тривале перебування в положенні сидячи або лежачи "калачиком", коли м'язи задньої поверхні стегон і сідничні м'язи знаходяться в стані розтягування, а м'язи передньої поверхні стегон коротшають. Оскільки положення тазу в значній мірі залежить від рівномірної тяги цих м'язів, при її порушенні збільшуються нахил таза і поперекова кривизна хребта, що й спостерігається в положенні стоячи. Невідповідність розмірів і конструкції меблів росту дитини також призводить до виникнення цього типу порушень постави.
Однією з причин уплощенія хребта є недостатній нахил таза, діти з такою поставою схильні до бічних викривлень хребта. Привертають до утворення плоскої спини рахіти, занадто раннє саджання немовляти, що викликає сильне витягування поперекового відділу хребта, згодом важко піддається корекції.
Перші ознаки порушення постави часто залишаються непоміченими, і до хірурга-ортопеда діти потрапляють із значними відхиленнями, насилу піддаються виправленню. Не завжди вдається регулярно відвідувати лікаря-ортопеда, а порушення бажано виявляти якомога раніше.
Формування постави відбувається під впливом багатьох умов: характеру будови і ступеня розвитку кісткової системи, зв'язкового-суглобового і нервово-м'язового апарату, особливостей умов праці та побуту, порушення діяльності і будови організму внаслідок деяких захворювань, особливо перенесених у ранньому дитинстві. Постава в будь-якому віці має нестабільний характер, вона може поліпшуватися або погіршуватися. У дітей кількість порушень постави зростає в період активного росту в 5-7 років і в період статевого дозрівання. Постава в шкільному віці дуже нестабільна і залежить багато в чому від психіки дитини, від стану нервової та м'язової системи, розвитку мускулатури живота, спини і нижніх кінцівок.
Різні відхилення від правильної постави вважаються її порушеннями, або дефектами, і не є захворюванням. Найчастіше вони виникають при гіподинамії, неправильної позі при роботі й відпочинку, носять функціональний характер і пов'язані з змінами опорно-рухового апарату, при яких виникають "помилкові" умовно-рефлекторні зв'язки, звичка неправильного положення тіла, м'язовий дисбаланс, пов'язаний зі слабкістю м'язів і зв'язок. Порушення постави займають проміжне положення між нормою і патологією, а по суті, є станом предболезни. Оскільки при порушеннях постави погіршується робота всіх систем і органів організму, то самі порушення постави можуть бути провісниками серйозних захворювань.
Головний п...