y">) накладення адміністративних стягнень мають більш 35 суб'єктів (ст. 218 - 244 КУпАП [1]);
) заходи адміністративного примусу можуть застосовуватися як до фізичних, так і до юридичних осіб. До юридичних осіб, зокрема, можуть застосовуватися такі заходи, як тимчасовий розпуск, обмеження або заборона діяльності в цілому або проведення окремих робіт, штрафи і т.п. [2, c. 58];
) застосування адміністративно-примусових заходів може бути як персоніфікованим (зверненим до конкретних суб'єктів), так і зверненим до певної групи осіб без їх персоніфікації (до жителів селища, неповнолітнім особам і т.п.);
) заходи адміністративного примусу можуть застосовуватися як до правопорушників або особам, від яких можна очікувати вчинення правопорушення, так і до осіб, які належать до категорії законослухняних, тобто не здійснюють і не збираються здійснювати будь-яких правопорушень. У другому випадку застосування примусових заходів обумовлено виникненням різних надзвичайних ситуацій (стихійних лих, епідемій, епізоотій, аварій, катастроф тощо);
) на відміну від кримінально-правового примусу, яке є рівнозначним кримінальної відповідальності, адміністративний примус за своїм змістом набагато ширше адміністративної відповідальності; окрім заходів адміністративної відповідальності адміністративний примус включає в себе також заходи адміністративного попередження і заходи адміністративного припинення;
) підстави, умови і порядок застосування заходів адміністративного примусу встановлюються і регулюються нормами адміністративного права, які містяться в ряді різних за юридичною силою нормативних документах: законах, положеннях, інструкціях, правилах і т.д. (Кодексі про адміністративні правопорушення, Митному кодексі України [3], Законах України В«Про міліціюВ» [4], В«Про правовий режим надзвичайного стануВ» [5], Правилах застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених Кабінетом Міністрів України [6] і т.д.;
) метою застосування заходів адміністративного примусу є: запобігання різних антигромадських проявів, недопущення виникнення певної протиправної ситуації (попереджувальні заходи); заходу розпочатого або вже вчиненого протиправного діяння та забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення (запобіжного заходу); покарання осіб, які вчинили правопорушення (заходи відповідальності) [7, c. 608].
Виходячи з перерахованих вище ознак та особливостей, можна зробити висновок, що адміністративний примус є одним з основних методів державного управління, який полягає у застосуванні уповноваженими на те органами виконавчої влади та ...