ною, пунктуаційної і стилістичної грамотності його творців, учасників або користувачів ", бо лінгвістові, звертає увагу на особливості Інтернет-мовлення (особливо в чатах, де розмовна письмова мова проявляється у всій своїй повноті), кидаються в очі відмінності її від літературних норм на всіх мовних рівнях:
- на рівні лексики - часто вживана просторечная, нерідко грубо-просторічна лексика, жаргонізми, поширені в середовищі користувачів Інтернет: забанити, хакнуть, отмодерасіть; макаронізми: "Хай, піпл, як справи?", "Як твоя джоб - рухається? ";
- на рівні граматики - вживання конструкцій, наближених до розмовною і т.д.).
У Інтернет-мовлення широко поширене відображення на листі особливостей розмовної фонетики комунікантів (че, токо, щас, ваще), нерідко зустрічаються спроби відображення інтонаційної забарвлення фрази, не тільки за рахунок знаків-"смайликів", але і за рахунок позначення розтягнутих голосних (ну-у-у-у, не зна-а-аю я!), а також спроби описово відобразити особливості дискурсу, умови комунікації (Наприклад, репліка в діалозі: "(Тайлер задумався, качає ногою) - хм-м-м"). p> Графічна форма деяких слів наближена до звукової і схожа на транскрипцію, наприклад: "всю життя мріяла побувати в чоловічій шкурі, мона ? " " Ет-хрошо " "а Ніччи , мило", "ну, че?", або "залиш" змій-а-а --- е-еее !!!!!! " "НЕ СПАААААAAAТЬ!". Такі відхилення від орфографічної норми можуть носити ситуативний характер, не бути узуснимі, як, наприклад, " Фенько ю вері мач! ", " натиснула-а-а-а-а " або "штолень-а", так і традиційними, загальноприйнятими (у чатах). До останніх можна віднести "че", "Щас", "чого-нитку", "ваще", "пов" замість "Це". Звичайно, це жодним чином не свідчить про складення якоїсь мережевої норми, подібне написання не носить тотальний характер, і звичне написання словоформ можна зустріти поряд з перерахованими варіантами. Це ж явище зустрічається і в інших формах інтернетного спілкування, наприклад, на форумах і в гостьових книгах: "З Ув ..... Микола", їх вживання диктується принципом зручності, тобто економії зусиль відправника і одержувача. Враховуючи ту обставину, що "нова" орфографія відображає варіанти вимови - правила читання деяких буквосполучень, редукція голосних у мові, синкопа - читання не повинно викликати труднощів у одержувача.
Однак необхідно відзначити, що нерідко висновки про особливості "письмовій розмовної мови "(її тематиці, функціональної спрямованості, мовних особливостях і т.п.) робляться на основі спостереження за діалогами людей з невисоким освітнім цензом (зокрема в зроблено посилання на чати, відвідувані в основному підлітками).
Тоді як в цілому ряді випадків можна спостерігати прояви "письмовій розмовної мови "в умовах спілкування осіб, що належать до більш старшим віковими групами, які в Інтернет-середовищі майже автоматично можуть бути визнані особами з більш високим освітнім цензом.
Як показує аналіз чатів, останнє спостерігається, як правило, в чатах сайтів з тематичної (клубної) спрямованістю (сайтів психологічних, літературних і тощо). При цьому використання некодіфіцірованних мовних засобів зустрічається і тут, проте в даних умовах подібні засоби виступають скоріше як форма мовної гри (широко спостерігається "зміна регістрів" - інший раз навіть у межах одного висловлювання), наприклад:
"Щас бібліографію знайду, постараюся тобі прислати, якщо зможеш доповнити - буду вдячна "," Про яскравому вираженні харизми тут говорити не доводиться, я ваще дивуюся, як він п'ятивідсотковий бар'єр зумів подолати "і т.п.).
Процес появи нових слів набуває в мові Інтернет лавиноподібний характер. Найважливішим джерелом поповнення словника мови Інтернет є словотвір. Значний обсяг матеріалу, незважаючи на порівняно короткий термін існування феномена російського Інтернету - Рунета, дозволяє зробити висновки про найбільш продуктивних тут словотворчих моделях.
Як правило, в основі кожного словотвірного гнізда лежить запозичення чи калькування англомовної кореневої морфеми. Запозичуються не тільки морфеми, але і абревіатури, які потім займають місце кореневих морфем. Далі процес словотворення йде відповідно до правил російської словотворчої системи.
Продуктивні словоскладання, суфіксація, префіксація, і інші звичайні способи. У ряді випадків помітно прагнення до вибору словотворчих парадигм, більш типових для просторіччя.
У результаті з'являються, наприклад, наступні дієслова ультрамгновенного дії клікнути, хакнуть, апгрейднуться та інші новоутворення: банити, флудить, коннектіться, офлайновий тощо
Цікаві випадки, коли запозичений елемент - коренева морфема або абревіатура - зберігається в латинській графічній формі: CHATлан, FTP-сервер, MIDI-контролер, GIF-анімація. p> Суфікси, продуктивні в загальнолітературному мовою при словотворенні найменувань осіб, машин і пристроїв по виду виконуваної ними діяльності використ...
