> При університеті відкрито ряд спеціалізованих дослідницьких центрів - зокрема, Інститут Південної Азії і Гейдельберзький інститут ядерної фізики ім. Макса Планка. Іноземні студенти складають близько 12% (25 тис. осіб) від загального числа студентів Гейдельберзького університету. p align="justify"> Друге місце в рейтингу німецьких університетів займає розташований у Мюнхені і заснований у XV ст. університет Людвіга Максиміліана (Ludwig-Maximilians-Universit Г¤ t M Гј < span align = "justify"> nchen). Цей вуз відомий найбільшим в Європі медичним факультетом. Крім нього, університет об'єднує 19 факультетів. Загальна чисельність студентів мюнхенського університету - 44 тис. осіб.
Починаючи з XIX ст., зразком для всієї Європи став Берлінський університет, заснований в 1810 р. Вільгельмом фон Гумбольдтом (Humboldt-Universit Г¤ t zu Berlin). До Другої світової війни студентам цього університету викладали Альберт Ейнштейн, Макс Планк і Макс Вебер.
До числа найстаріших класичних університетів також відносять університети Фрайбурга (Albert-Ludwigs Universit Г¤ t Freiberg), Тюбінгена (Eberhard Karls Universit Г¤ t T Гј bingen), Марбурга (Philipps - Universit Г¤ t Marburg) і ряду інших міст [5]. span>
Глава 2. Характеристика системи управління вищою освітою
2.1 Нормативно-правова база у сфері вищої освіти
У ФРН об'єднує правовою основою діяльності вищої школи є загальфедеральний Основний (рамковий) закон про вищу освіту, прийнятий в останній редакції в 2000 р. Він з'явився першим законом у цій сфері, що встановив єдині принципи функціонування вищої школи у всіх землях. Встановлюючи загальний для всіх земель федерації закон, уряд намагався затвердити загальнонаціональні освітні стандарти і певною мірою послабити місницькі тенденції [1, с.72 - 73]. p align="justify"> Відповідно до статті 2, параграфом 1 Конституції (Основного Закону) Німеччини (Grundgesetz fur die Bundesrepublik Deutschland) (п.1), вища освіта повинна забезпечувати кожному незалежно від статі, віку, попереднього освіти, соціального і професійного статусу, політичних та ідеологічних поглядів чи національності, можливість здобувати знання, вміння та навички, необхідні для повноцінної участі в трудового життя і життя суспільства в цілому [19]. На основі цього базового закону розробляються і приймаються більш конкретні і розгорнуті земельні закони (таблиця). br/>
Таблиця