оно здійснюється з урахуванням того, що повна психофізіологічна, морально-вольова готовність дітей до систематичного навчальної праці, інтелектуальному, фізичному, емоційному напруженню настає до 7 років.
4. Від 6 до 8 років - власне дитинство. У цей період відбувається завершення первісного дозрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних і інтелектуальних сил, що забезпечують готовність до повноцінного систематичного навчальної праці.
5. Від 8 до 11 років - предподростковий період - час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до від-пророцтва. Разом з періодом дитинства предподростковий період іменується ще й молодшим шкільним віком.
6. Від 11 до 14 років - отрочний, підлітковий вік - новий якісний етап у становленні людини. Його найхарактернішими рисами є: у фізіологічному відношенні - статеве дозрівання, в психологічному - особистісне самосвідомість, свідоме прояв індивідуальності. Підлітковий період називають ще середньою шкільною віком.
7. Від 14 до 18 років - юнацький вік - Період завершення фізичного і психологічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці та цивільної відповідальності. Дівчата і хлопці - старші школярі - отримують деяку підготовку в галузі психології та етики сімейного життя. p> У кожен період вікового становлення дитині важливо досягти необхідної для цього періоду повноти розвитку, психофізіологічної і духовної зрілості, яка не завжди збігається з віковими рамками та вимогами шкільного навчання. Так, шес-тілеткі до кінця періоду все ж ще не готові до систематичних занять у школі. А старшокласники вимагають більш рішучого та інтенсивного залучення їх в суспільне життя та продуктивну працю для забезпечення-ефективного морального; фізичного і громадянського дозрівання. Всякі спроби формування розвитку дітей за рахунок надмірного напруження в ранньому віці неминуче ведуть до перевантажень і перевтоми, фізичним і психічним зривів. Оберігання від праці та цивільної відповідальності в період юності веде до соціальної інфантильності, до зривів в духовно-моральному формуванні.
Характеризуючи кожний з названих вікових періодів розвитку дітей під кутом зору їх духовно-морального становлення, слід зазначити обмеженість досвіду реальних суспільних відносин у дошкільнят і молодших школярів. Цим і пояснюється їх величезний потяг до накопиченню вражень, прагнення зорієнтуватися в житті і затвердити себе. Дошкільнята і молодші школярі здатні оцінити і цінують моральні якості в іншій людині, особливо доброту, дбайливість, увагу та інтерес до себе. Вони оцінюють ці якості утилітарно-практично, а людську красу бачать у зовнішніх, привабливих, безпосередньо споглядаємо формах одягу, прийомах поведінки і вчинках. Період дошкільного та молодшого шкільного дитинства є найважливішим для розвитку естетичного сприйняття, творчості та формування морально-естетичного ставлення до життя. У цьому віці здійснюється найбільш інтенсивне формування властивостей і якостей особистості, які зберігаються в більш-менш незмінному вигляді на все життя.
Підлітковий вік найбільш складний в житті дітей. Це вік закріплення набутого в ранньому дитинстві морально-естетичного багажу, його осмислення і збагачення. Важлива особливість в тому, що дитина переживає статеве дозрівання. Реальна складність його життя полягає в поступово наростаючою хвилі самоусвідомлення, самопізнання, самооцінки себе в системі соціальних відносин, у розвитку морально-естетичної свідомості та миш-лення. Якщо підліток відчуває і розуміє, що гармонійно включається в життя, знаходить задоволення своїх потреб, то й фізіологічні процеси протікають нормально. Якщо ж він конфліктує з однолітками і дорослими, його інтереси придушуються, одна за одною виникають суперечливі ситуації, то статеве дозрівання ускладнює пригнічений психічний стан.
Підлітки недалеко пішли від молодших школярів, але вже переступили через бар'єр самосвідомості. Їх ще дуже сильно приваблює зовнішня форма життєвих явищ, але вже цікавить і їх змістовне соціальне наповнення. У сприйнятті морально-естетичного вигляду іншої людини панує функціонально-романтичний підхід. Підліток оцінює естетично не тільки зовнішній вигляд, але й окремі, привертають його моральні якості. Він виділяє, наприклад, відвагу і сміливість, активність і вірність, справедливість і рішучість. І в Залежно від їх наявності або відсутності судить про людину в цілому: хороший він чи поганий. красивий або непривабливий. Підлітка може захопити і асоціальний тип поведінки, псевдоромантического спосіб життя людей, які роблять правопорушення. Все це робить підлітковий вік періодом особливої вЂ‹вЂ‹уваги з боку дорослих і продуманого індивідуального підходу.
Не менш складний і юнацький вік. У цей період завершується фізичне дозрівання людини, реально виникають умови для його психічної та морально-...