ий стиль через Введення в науку філософських зрозуміти, Категорій, Принципів, Законів.
Логіко-гносеологічна функція філософії Полягає в розробленні Загальне методів Пізнання, їх нормативних Принципів, в обґрунтуванні зрозуміти и теорій наукового знання, Пізнання світу, его Законів и закономірностей.
Отже, філософія є науково-теоретичне и дослідно0пратічною базою жіттєдіяльності Суспільства. Успіх будь-якої ДІЯЛЬНОСТІ обумовлення наявністю відповідніх знань та вмінням застосовуваті Багатий світоглядній и методологічний арсенал філософії в процесі Прийняття и реалізації РІШЕНЬ.
філософський світогляд Покликання відповідаті на широку коло харчування. Однак среди них є головне. Це питання про Ставлення людини до світу в цілому. У філософії воно конкретізується в пітанні про співвідношення природи, матерії та свідомості, мислення, матеріального и духовного взагалі, Яку вважається основним. У ньом розрізняють онтологічну и гносеологічну складові.
Онтологічна ськладової містіть питання про первінність матерії або свідомості.
Гносеологічна ськладової основного питання філософії Полягає у світоглядному ставленні людини до возможности пізнаваті навколішній світ.
Отже, філософія - Теоретичне світорозуміння, основа современного світогляду. Вона має Власні об'єкт и предмет Дослідження. Всі розмаїття філософських Ідей об'єднує Історично сформованому комплекс проблем и харчування, знання Відповідей на Які обов'язково для кожної цивілізованої людини.
В
2. Філософська проблемологія
Основні Завдання філософської проблемології - Здійснення рефлексії над теоретичності феноменом В«проблемаВ», виявлення різніх аспектів ее розуміння, з'ясування проблематічності знання, его парадоксів и суперечностей. Особливе Значення має Дослідження СОЦІАЛЬНИХ проблем, причин и недоліків цівілізаційніх криз, Виявлення Шляхів та ЗАСОБІВ їх розв'язання. Наукове, раціональне Дослідження проблем у усьому спектрі їх Існування и віявів не просто розшірює и збагачує Філософське знання, науку загаль, а й погліблює ее розуміння, спріяє формуваня сучасної культури, вдосконалює практику суспільної Дії в проблемно-Кризовая сітуаціях.
В
2.1 Загальна характеристика Теорії проблем
Філософія є проблемною дісціпліною. Стосовно особливая філософських проблем Ч. Ортеги-і-Гасет зауважів: В«Філософська проблема БЕЗМЕЖНИЙ НЕ позбав за ОБСЯГИ - Аджея вона охоплює всі без вінятку, альо и за своєю Божою проблемною інтенсівністю. Це ... Абсолютна проблема В». p> Спроба перерахуваті філософськи проблеми, породженні сучасним РОЗВИТКУ науки, культури, техніки, інформаційного Суспільства, заздалегідь приречена на Невдача, Аджея їх безліч. Їх ПЕРЕЛІК и розуміння істотно відрізняються в різніх філософських системах. Свій реєстр актуальних проблем складають и Українські Філософи. Особливості історічної долі України, спеціфіка політічного, СОЦІАЛЬНОГО, культурного життя В«транзитного СуспільстваВ» зумовлюють загострену уваг до проблеми подалі Шляхів розвітку української держави в новій Системі СОЦІАЛЬНИХ координат.
Зміст філософської проблематики відповідає Сенсі терміна В«проблемаВ». Давні греки називаєся ЦІМ словом ПЄВНЄВ трудність, якові Неможливо однозначно подолати. У контексті сучасної проблемології проблема - Певна сукупність Завдання, Які потребуються нестандартного розв'язання и перебувають у еврістічної сітуації, для Якої характерні Неоднозначність, можлівість альтернативних варіантів. Проблемологія поклікати охарактеризувати, сістематізуваті, класіфікуваті проблеми, описати ее, пояснити причини Виникнення, візначіті Можливі шляхи и засоби ее розв'язання.
Проблематічність буття є онтологічною основою его осмислення в найрізноманітнішіх філософській, Науковій, художній, релігійній та других формах. Як зазначів французький філософ Ж. Дельоз, В«проблематічність є водночас и об'єктивною Категорією Пізнання, и Цілком об'єктивною Категорією буття В»(логіка сенсу1969). На мнение українського філософа В. Куценка, об'єктивний Зміст проблем СОЦІАЛЬНОГО буття зумовлює необхідність їх Вирішення, а такоже В«характер Бітті пульсу життя Всього суспільного організму В».
В
2.2 Проблема глобальних суперечностей
філософськи проблеми класіфікують за різнімі крітеріямі: характер загальності, Термін Існування, міра локалізованої візначеності, масштабність. Відповідно, розрізняють проблеми:
1) вічні, Універсальні, Які вініклі на качану становлення дерло форм філософського знання и зберігаліся дотепер;
2) конкретні, Які стосують основних структурних розділів філософського знання и відображають уявлення про Філософське Поняття;
3) Світові (Глобальні), осмислення якіх Визначи головну тему последнего СВІТОВОГО філософського КОНГРЕС В«Філософія перед лицем світовіх проблемВ» (Стамбул 2003). До планета...