онодавства на норми і вивчення окремих норм з точки зору наявності в них ознак досліджуваного предмета),
синтез, узагальнення (об'єднання раніше виділених окремих норм цивільно-процесуального законодавства в єдині висновки про наявність законодавчо закріпленого принципу встановлення істини),
індукція (висновки про непрямому закріпленні принципу об'єктивної істини в цивільно-процесуальному законодавстві побудований на основі приватних посилок - конкретних окремих нормах).
Не менш продуктивним у даній роботі було застосування загальнонаукових методів:
спостереження (безпосередній і опосередкований особистий досвід),
опис (опис норм, що закріплюють принцип у законах різних періодів),
порівняння (порівняння ступенів розвитку предмета дослідження - порівняння норм, що закріплюють принцип у нормотворчих актах різного періоду),
системний підхід (системний розгляд норм стосовно предмету дослідження),
історичний підхід (історичний розвиток принципу об'єктивної істини),
а також такі парадигми юридичних досліджень з притаманними їм характерними методами, як практично-прикладна юридична герменевтика (виявлення сенсу, закладеного законодавцем в текст нормативно-правового акта, а також виявлення юридичного сенсу конкретної ситуації, конкретних відносин між людьми, які або врегульовані правом і чи вимагають такої регуляції), юридичний прагматизм (предметом дослідження є реально діюче право - правозастосовна діяльність і її результати), юридичний позитивізм (предметом дослідження є існуючі правові норми, акти, метод спирається на формально-логічне дослідження юридичних текстів на предмет виявлення та усунення протиріч у законі).
Позначивши таким чином елементи (етапи, методи) методології юридичної науки, на яких базується дослідження, проведене в рамках цієї контрольної роботи, і невідступно слідуючи всім заявленим застосуванням, пропонуємо приступити безпосередньо до дослідження обраного автором роботи предмета пізнання - принципу встановлення істини (принципу об'єктивної істини) у цивільно процесуальному законодавстві, як окремого правового явища.
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ВСТАНОВЛЕННЯ ІСТИНИ (ОБ'ЄКТИВНОЇ ІСТИНИ) У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
У наші дні російські громадяни за загальним правилом звертаються до суду лише в самих крайніх випадках, оскільки вважають подібні дії нудними і малоефективними. На думку дослідників, це обертається масовим усвідомленням слабкої зацікавленості судів у захисті прав і свобод громадян, розумінням непріоритетність для російських судів цих завдань, що у свою чергу негативно відбивається на авторитеті не тільки судової, а й всієї державної влади в принципі. p align="justify"> Згідно опитування (100 населених пун...