ж переведені з давніх писемних джерел і запозичені з творів літератури, в короткій формі виражають мудрі думки. Багато прислів'я складаються з двох домірних, римуються частин. Прислів'я, як правило, мають прямий і переносний сенс (мораль). Часто існує кілька варіантів прислів'їв з однією і тією ж мораллю (моральна інваріанта). Прислів'я відрізняються від приказок більш високим узагальнюючим змістом.
У прислів'ях зображений весь пізнавальний досвід народу, його морально-етичні, соціально-естетичні, художні та виховні ідеали. Вони зберігають історію руху народу шляхом цивілізації, відображають характер народу, його симпатії та антипатії, зв'язки з сусідніми народами. Прислів'я ввібрали в себе всі тонкощі оцінного ставлення до дійсності, її сприйняття і віддзеркалення.
Фольклор - це народна творчість, дуже потрібне і важливе для вивчення народної психології в наші дні. Фольклор включає в себе твори, що передають основні найважливіші уявлення народу про головні життєві цінності: працю, сім'ї, любові, громадський обов'язок, батьківщині. На цих творах виховуються наші діти і зараз. Знання фольклору може дати людині знання про російською народі, і в кінцевому підсумку про самого себе.
Російські письменники, поети і критики звертали увагу на ідейно-художні особливості прислів'їв і приказок, закликали вчитися на їх прикладі образності, влучності і стислості вираження думки. Багато хто з них займалися збором цих перлів народної поезії і мови.
Досі прислів'я російської мови не має чіткого визначення. Хоча немає жодного словника російських паремій, де не робилися б спроби визначити смисловий зміст даного мовного явища. Вважаємо, це обумовлюється, насамперед, тим, що дуже мало видавалося праць загального характеру, але набагато більше текстів та необгрунтованих визначень. Ті ж автори, які намагалися навести чітку класифікацію прислів'їв і приказок, грунтувалися на понятті тематики, тому приходили до різних точок зору. Так, поняття прислів'я трактується різними авторами по-різному:
Прислів'я - короткий народний вислів з повчальним змістом, народний афоризм [Ожегов 1999: 568]
Прислів'я - короткий вислів, повчання, більше у вигляді притчі, іносказання або у вигляді житейського вироку; прислів'я є суть мови, народної мови, що не вигадується, а народжується сама; вона переходить в приказку або простий мовний зворот, а сама про себе говорить. Прислів'я недарма мовиться. Пень не околиця, дурна мова не прислів'я [Даль 2002: 368].
прислів'їв іменується короткий, стійке в мовному побуті, ритмічно організоване образний вислів, що володіє здатністю до багатозначного вживання в мові за принципом аналогії [Анікін, Круглов 1987: 141].
Прислів'я - це стислі, влучні за силою думки народні вислови або судження про життєві явища, виражені в художній формі [Вавилова, Василенко, Рибакова 1978: 103].
Особливо багато висловлювань про прислів'ях і приказках міститься в статтях А.М. Горького, який постійно вказував на необхідність вчитися художній майстерності на кращих творах народно-поетичної творчості, і в тому числі на прислів'ях і приказках. «Саме прислів'я та приказки, - писав він, - висловлюють мислення народної маси в повноті особливо повчальною ... Взагалі прислів'я та приказки зразково формують весь життєвий, соціа...
