ння зображень стереопар в очі спостерігача за допомогою методів геометричної оптики. Сучасній реалізацією цього методу стали стереоскопічні шоломи для систем віртуальної реальності, в яких «праве» і «ліве» зображення формуються за допомогою двох мініатюрних рідкокристалічних дисплеїв [31]. Висока вартість подібних конструкцій, можливість їх використання для перегляду лише в індивідуальному режимі, порівняно низький дозвіл міні-моніторів і проблеми організації традиційного спілкування викладача з аудиторією яких навчають істотно стримують впровадження технологій віртуальної реальності в фізичну освіту. При цьому слід визнати те, що принципова можливість глибокого занурення спостерігача у віртуальний світ, що допускає можливість інтерактивного впливу на керуючі їм «фізичні» закони відкриває безліч цікавих перспектив з точки зорі організації захоплюючого навчання фізики.
До методів формування стереоскопічних зображень, придатних для демонстрації в аудиторії, відносяться різні способи розділення зображень стереопар, що проектуються на екрани. Найбільш простим з технічного втілення і давно реалізованим на практиці є Анагліфічних метод, заснований на хроматичної селекції призначеного для кожного з очей зображень за допомогою окулярів з червоно-синіми або червоно-зеленими світлофільтрами. Чи проектоване на екран за допомогою стандартного мультимедійного проектора зображення являє собою суперпозицію двох квазімонохроматіческіх слайдів, виконаних у кольорах, відповідних максимумів пропускання фільтрів. Програмне забезпечення для створення відповідних графічних і відео файлів досить просто і не вимагає великих обчислювальних ресурсів. Існує вельми широкий вибір зручних програм, призначених для створення анагліфічних стереопар [32, 33]. Істотними недоліками методу є низька якість передачі кольору і підвищена стомлюваність спостерігачів, обумовлена ??неприродною палітрою складових стереопару зображень. Ці негативні особливості послужили підставою для визнання недоцільності використанні методу для навчальних демонстрацій. Анагліфічних метод виявився зручним для оперативної оцінки якості об'ємного сприйняття сцени при розробці стереоскопічних демонстрацій.
Найбільш придатним для досліджень можливостей застосування стереоскопічних 3D візуалізацій в навчанні був визнаний поляризаційний метод. Складові стереопари зображення створюються пучками світла з різними поляризациями (лінійними або круговими), їх поділ здійснюється за допомогою поляризаційних окулярів. Для створення на екрані пари слабо рознесених в просторі зображень можуть бути використані звичайні мультимедійні проектори, що формують зображенні в неполяризованих пучках світла, які після проходження через поляризатори, приходять в стани з взаємно ортогональними поляризациями (лінійними або круговими). Використання кругової поляризації переважніше, ніж лінійної, що приводить до появи залежності якості поділі зображень від кута нахилу голови спостерігача. Для забезпечення можливості поділу зображень при спостереженні необхідний екран, що не руйнує станів поляризації при відображенні. Такими властивостями володіють металеві покриття в разі нормального (або майже нормального) падінні світла [34]. Що не руйнують стану поляризації екрани відносно дорогі і, якщо не прийняті спеціальні заходи, створюють відбиті пучки з вузькими діаграмами спрямованості. Остання властивість може призвести до виникнення проблем неоднорідного розподілу я...