тати, що джерелом запозичення вважається та мова, з якого слово взято в англійська вокабуляр. При цьому походження слова може бути іншим. Джерела запозичення слів в англійську мову численні в силу історичних причин. Протягом століть Британія вступала у різноманітні контакти з багатьма країнами, піддавалася нашестю і завоювань, а пізніше стала «володаркою морів» і метрополією для великого числа колоній. Все це призводило до інтенсивних мовним контактам, результатом чого і став змішаний характер англійської лексичного складу. Найбільш значний вплив на англійську вокабуляр надали латинська, французька і скандинавські мови. [Єлісєєва 2003: 43]
Латинські запозичення входили в англійську мову кількома хвилями. Найбільш ранній пласт відноситься до того часу, коли німецькі племена англів, саксів, ютів і фризів ще до переселення в Британію входили в торгові і військові контакти з римлянами. У цей час запозичуються переважно позначення предметів матеріальної культури - англ. butter (лат. butyrum), copper (лат. cuprum) і т.д. До захоплення німцями Британія близько чотирьохсот років перебувала під владою Римської імперії. Саме в цей період в англійському з'являються такі запозичені слова, як street (лат. via strata ), wall (лат. vallum ), mint (лат. menta , moneta ) та ін Наступна хвиля латинських запозичень пов'язана з християнізацією Британії. До них відносяться слова відповідної тематичної групи - priest (лат. presbuteros), minster ( лат . monastermm ), candle (лат. candela ), creed (лат. credo) і т.д. Крім того, в той же період в англійська мова входить досить багато латинських слів, що позначають предмети повсякденного вжитку, а також пов'язаних з городництвом і садівництвом, - chest (лат. cista ), silk (лат. sericum), coriander (лат. coriandrum), parsley (лат . petroselinum ), rose (лат. rosa ) та ін Оскільки монастирі були також і центрами наукової та літературної життя Британії, вокабуляр англійської мови поповнюється в цей період і відповідною лексикою: school ( лат. schola) , verse (лат. versus ), circle (лат. circulus ), а також безліч наукових термінів. Латинські запозичення среднеанглийского і ранненовоанглийского періодів являють собою головним чином слова наукового вжитку і абстрактні іменники ( formula, fraction, magnanimity, fatal, jovial, beneficial, vernacular ). Велика кількість прикладів тому знаходимо, зокрема, в медичній термінології ( oculist, osteotomy , etc.). [Дубенець 2004: 109].
Починаючи з Нормандського завоювання 1066 і аж до XVI в. французькізапозичення вливаються в англійську мову потужним потоком. Англійська вокабуляр поповнюється словами різних тематичних груп, що...
