иробничих процесах, оптимального завантаження устаткування, більш повного використання ресурсів, впровадження нових концепцій товарів. Згідно з розрахунками, витрати на одиницю продукції під дією даних факторів зменшуються на 20% при кожному подвоєнні обсягу продукції, що випускається;
) економічним потенціалом підприємства, який значною мірою визначає можливість компанії забезпечити свою стратегічну гнучкість, і яка, в свою чергу, залежить від багатьох факторів, у тому числі від здатності фірми вишукувати й ефективно використовувати джерела фінансування.
Потужним джерелом посилення конкурентних позицій компанії є використання взаємозв'язків між її різними підрозділами і стратегічними зонами господарювання. Явище, коли доходи від спільного використання ресурсів перевищують суму доходів від роздільного використання тих же ресурсів, називають ефектом синергії. Це означає, що в певних умовах дві стратегічні зони господарювання, які діють спільно, доб'ються більше результатів, ніж вони ж, функціонуючі окремо.
Джерелом синергізму може бути:
· використання одних і тих же виробничих потужностей, загальною технологічної бази, загальних запасів сировини;
· координація зусиль в таких видах діяльності, як закупівля обладнання, впровадження нових технологій, управління персоналом;
· централізація управління окремими видами діяльності на різних рівнях (наприклад, використання результатів діяльності відділу досліджень і розробок різними СГЗ).
Фірма, що оптимізує ефект синергії, що приділяє велику увагу підбору товарів і ринків, володіє значною гнучкістю у виборі конкурентної позиції. Вона може завоювати велику частку ринку завдяки низьким цінам, може дозволити собі витратити більше коштів на дослідження і розробки, ніж конкуренти, має можливість максимізувати віддачу від інвестицій і тим самим привернути інвесторів.
При визначенні синергії для конкретної компанії необхідно враховувати умови зовнішнього середовища, управлінський досвід керівництва компанії, рівень розвитку комунікацій між різними підрозділами фірми, наявний досвід з використання синергічного ефекту.
Також до конкурентних переваг структурного характеру відносяться можливості швидкого проникнення в незайняті сегменти ринку.
Конкурентні переваги нормативно-правового характеру засновані на законотворчих й адміністративні заходи, а також на стимулюючої політики уряду в галузі обсягів інвестицій, кредитних, податкових і митних ставках у певній товарній сфері.
Такі конкурентні переваги існують в силу законів, постанов, привілеїв та інших рішень органів влади і управління. До них відносяться:
· пільги, надані регіону або окремим підприємствам органами влади;
· можливості безперешкодного ввозу-вивозу товарів за межі адміністративно-територіального утворення (області, краю);
· виняткові права на інтелектуальну власність, що забезпечують монопольні позиції протягом певного періоду.
Переваги нормативно-правового характеру відрізняються від інших тим, що можуть бути відносно швидко усунені скасуванням відповідних законодавчих актів.
Крім того, конкурентні переваги, викликані адміністр...