го мінімуму значення [35, с.281].
2 Е.С. Кубрякова: Концепт - оперативна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, всієї картини світу, квант знання. Найважливіші концепти виражені в мові [33, с.90-92].
3 Ю.С. Степанов: концепт - ідея, що включає абстрактні, конкретно-асоціативні та емоційно-оцінні ознаки, а також спресовану історію поняття [47, с.41-42].
4 А. Соломоник: концепт - це абстрактне наукове поняття, вироблене на базі конкретного житейського поняття [48, с.246].
5 В.В. Колесов: концепт - сутність поняття, явлена ??у своїх змістовних формах - в образі, понятті і в символі [31, с. 19-20].
6 С.Х. Ляпін: концепти - своєрідні культурні гени, що входять в генотип культури, самоорганізуються інтегративні функціонально-системні багатовимірні (як мінімум тривимірні) ідеалізовані формоутворення, що спираються на понятійний або псевдопонятійний базис [36, с.16-18].
7 А.А. Залевська:" концепт - об'єктивно існуюче у свідомості людини перцептивно-когнітивно-афективний освіту динамічного характеру на відміну від понять і значень як продуктів наукового опису (конструктів) [27, с.39].
8 В.І. Карасик: концепти - ментальні утворення, які представляють собою зберігаються в пам'яті людини значущі усвідомлювані тіпізіруемие фрагменти досвіду [28, с.59], багатовимірне ментальне утворення, у складі якого виділяються образно-перцептивная, понятійна і ціннісна сторони [28, с.71], фрагмент життєвого досвіду людини [28, с.3], квант пережитого знання [28, с.361].
9 С. Воркачев: концепт - операційна одиниця думки raquo ;, одиниця колективного знання, що відправляє до вищих духовних сутностей, що має мовне вираження, зазначене етнокультурною специфікою [20, с.51-52]. Якщо ментальне утворення не має етнокультурної специфіки, воно, на думку вченого, до концептів не відноситься.
10 В.В. Червоних: концепт - максимально абстрагуватися ідея культурного предмета laquo ;, свого роду згорнутий глибинний сенс предмета [30, с.269].
11 М.В. Піменова: концепт - це якесь уявлення про фрагмент світу або частини такого фрагмента, що має складну структуру, виражену різними групами ознак, що реалізуються різноманітними мовними способами і засобами [39, с.10].
12 З.Д. Попова, І.А. Стернин: Концепт - дискретне ментальне утворення, що є базовою одиницею розумового коду людини, що володіє відносно впорядкованої внутрішньою структурою, що представляє собою результат пізнавальної (когнітивної) діяльності особистості і суспільства і несе комплексну, енциклопедичну інформацію про що відображається предмет або явище, про інтерпретацію даної інформації суспільною свідомістю і відношенні суспільної свідомості до даного явища або предмету [43, с.24].
Серед даних визначень слід виділити два основні підходи до вивчення концептів - когнітивний (Н.Д. Арутюнова, Е.С. Кубрякова, Д.С. Лихачов, І.А. Стернин, Ю.С. Степанов, А. Соломоник, А.А. Залевська, В.В. Колесов) і лінгвокультурологічний (С.Г. Воркачев, В.І. Карасик, Н.А. Красовський, Ю.С. Степанов, С.Х. Ляпін , В.В. Червоних). Обидва підходи розглядають концепти як ментальні утворення, що виникають в результаті пізнання людиною навколишньої дійсності. Головна відмінність полягає в тому, що когнітивний підхід включає в число концептів будь-які мовні одиниці, що відображають знання і досвід людини, а лінгвокультурологічний підхід відносить до числа концептів тільки одиниці, що відображають менталітет мовної особистості певної етнокультури. Звідси випливає відзначити відмінності у відносинах індивід - культура: лінгвокультурний концепт - це напрямок від культури до індивідуальної свідомості, а когнітивний концепт - це напрямок від індивідуальної свідомості до культури.
Відрізняється також підхід до питання про ставлення концепту і мовного знака. Прихильники когнітивного підходу вважають концепт комплексної розумової одиницею, що має різні ознаки і шари, які при цьому можуть не мати позначення у мові, так як мовні засоби необхідні не для існування концепту, а для вираження його змісту [50, с.49]. C іншого боку, для когнітівіст одного концепту відповідає одна мовна одиниця; для лінгвокультурології концепт має властивість поліапелліруемості, може і повинен реалізовуватися за допомогою цілого ряду одиниць мови і мовлення [46, с.30]. Лінгвокогнітивний і лінгвокультурологічний підходи до розуміння концепту не є взаємовиключними, а доповнюють і уточнюють один одного.
Незалежно від підходу всі лінгвісти розмежовують концепт і поняття raquo ;. Зміст концепту включає відомості про об'єкти та їх властивості, про те, що людина знає, думає,...
