м документом, що визначає правові основи аудиторської діяльності в РФ, є Федеральний закон від 30.12.2008 № 307-ФЗ «Про аудиторську діяльність» (прийнятий ГД ФС РФ 24.12.2008). Тут відображені нормативні положення щодо організації аудиторської діяльності в РФ, атестації аудиторів, ліцензуванню аудиторських фірм та аудиторів, здійсненню аудиторських перевірок, видачі аудиторських висновків.  
 У цьому законі сформульовані поняття і основні принципи аудиту, порядок здійснення аудиторської діяльності, об'єкти і суб'єкти аудиторських перевірок, порядок державного регулювання, атестації, ліцензування та стандартизації аудиторської діяльності, права, обов'язки і відповідальність аудиторів та їх клієнтів. Закон сприяє зростанню суспільної значимості та ефективності вітчизняного аудиту. 
  Метою аудиту грошових коштів є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики бухгалтерського обліку, що діє в періоді, що перевіряється, нормативним документам для того, щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської (фінансової) звітності в усіх суттєвих аспектах. 
  У завдання аудиту грошових коштів входять: 
  перевірка своєчасного і повного відображення в бухгалтерському обліку операцій з грошовими коштами при дотриманні вимог законодавства РФ; 
  правильне документальне оформлення операцій з грошовими коштами відповідно до встановлених правил ведення касових операцій; 
  контроль за збереженням грошових коштів, документів у касі та їх цільове використання; 
  своєчасне проведення інвентаризації грошових коштів у касі, виявлення її результатів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. 
  при перевірки операцій по рахунках в банку повинні враховуватися основні нормативні документи, що регулюють порядок проведення операцій на розрахунковому, валютному та інших рахунках у банках та бухгалтерський облік цих операцій. 
  Аудиторська перевірка грошових коштів організації здійснюється в наступній послідовності: 
 . Визначення мети та основних завдань аудиту, добірка нормативних актів. 
 . Складання аудиторської програми у вигляді програми тестів засобів контролю та програми процедур по суті. 
				
				
				
				
			 . Встановлення відповідності даних бухгалтерського балансу за статтею «кошти» і Звіту про рух грошових коштів рахунками обліку грошових коштів, в тому числі що знаходяться в касах організації. 
 . Перевірка організації матеріальної відповідальності. 
 . Визначення можливості використання результатів роботи внутрішнього аудиту. 
 . Документальне оформлення руху готівки. 
 . Виявлення істотних порушень ведення обліку, підготовки звітності, дотримання законодавства та висловлення думки. 
 . Вимога до економічному суб'єкту усунути порушення в обліку та звітності. 
  Джерела інформації при перевірці грошових коштів є: бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про рух грошових коштів (форма № 4), головна книга, або оборотно - сальдова відомість, регістри бухгалтерського обліку за рахунками 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютний рахунок», 55 «Спеціальні рахунки в банках», 57 «Переклади в шляху», касова книга (КО - 4), звіти касира, прибуткові та видаткові касові ордери (КО -1, КО - 2), акт інвентаризації готівкових коштів (інв - 15), довідка з банку про встановлення ліміту залишку готівкових коштів у касі, податкова звітність (відомості про рублевих рахунках і рахунках в іноземній валюті), регістри синтетичного обліку операцій на рахунках в банку, первинні документи, які оформляють операції по рахунках в банку. 
   1.2 Розробка загального плану і програми аудиту 
   При складанні програми перевірки слід оцінити ефективність внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей у касі організації. За допомогою тестування аудитор дає попередню оцінку дотримання в організації касової дисципліни, виявляє найбільш уразливі ділянки, планує складу основних контрольних процедур, визначає особливості ведення обліку в організації. Про недостатню ефективність внутрішнього контролю можуть свідчити такі факти: 
  відсутність в організації постійно діючої системи проведення раптових ревізій (інвентаризацій) каси; 
  наявність ознак формального проведення ревізій каси (наприклад, одні й ті ж особи в ревізійної комісії); 
  відсутність в організації наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок каси; 
  відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на іншого працівника без письмового розпорядження ...