виявилися по суті вичерпані, що було посиленно зниженням світових темпів економічного зростання і підвищенням кредитних ризиків. У цих умовах західні банки почали проявляти інтерес до нових ринків збуту, представленим, насамперед, країнами Східної Європи.  
   1.2 Поняття банківської конкуренції і її види  
   У загальному вигляді конкуренцію можна визначити як суперництво ринкових суб'єктів, зацікавлених в досягненні однієї і тієї ж мети. Такими ринковими суб'єктами є або продавці, або покупці. 
  Характерні ознаки конкуренції наступні: 
  існування ринків з альтернативними можливостями вибору для покупців (продавців); 
  наявність більшої чи меншої кількості покупців (продавців), які змагаються між собою і використовують різні інструменти ринкової політики; 
  чергування застосування цих інструментів одними конкурентами і відповідних заходів інших конкурентів. 
  Аналогічно банківська конкуренція - це совершающийся в динаміці процес суперництва комерційних банків та інших кредитних інститутів, в ході якого вони прагнуть забезпечити собі міцне положення на ринку кредитів і банківських послуг. 
  Сферою банківської конкуренції є банківський ринок. Його специфіка полягає в тому, що це - дуже складне освіту, має вельми широкі межі і складається з безлічі елементів. Правильніше говорити не про один, а про багатьох банківських ринках. [14, c.159] 
  Сучасні комерційні банки функціонують в ролі продавців чи покупців практично в усіх ринкових секторах. Якщо розглядати ринкову систему з точки зору об'єктів купівлі-продажу, можна сказати, що в неї входять наступні сектори: 
  Ринок засобів виробництва і виробничих послуг. На нього комерційні банки виходять в ролі продавців банківських послуг для підприємств (розрахункове обслуговування, ведення рахунків, управління фінансами корпорацій), фінансових посередників, а також в ролі покупців виробничих ресурсів. 
  Ринок предметів споживання і споживчих послуг. Тут банки виступають як фінансові посередники, але іноді і як покупці. 
  Ринок праці. Він є цільовою областю кадрової політики банків, яким неминуче приходиться час від часу оновлювати або поповнювати свій персонал, виходячи на цей ринок в якості покупців. 
				
				
				
				
			  Ринок інтелектуально-інформаційного продукту. На ньому банки можуть діяти і як продавці банківських послуг, і як покупці виробничих ресурсів. 
  Ринок нерухомості. Тут банки виступають найчастіше як фінансові посередники і лише відносно рідко як покупці (придбання земельних ділянок і приміщень для офісу), чи продавці (реалізація застави з неповерненого іпотечним кредитом). 
  Фінансові ринки. У цій сфері банки є одними з головних дійових осіб. Можна виділити: 
  ринок позикових капіталів. З одного боку, банки купують тимчасові права на грошові ресурси в своїх вкладників, з іншого - виступають як продавці при видачі позик; 
  ринок цінних паперів. Виконуючи доручення клієнтів, а також за власною ініціативою банки здійснюють купівлю-продаж цінних паперів і грають поперемінно то роль продавців, то роль покупців; 
  ринок валют і дорогоцінних металів. [16, c.42] 
  Види банківської конкуренції. 
  а) Конкуренція продавців і конкуренція покупців. 
  Залежно від беруть участь у конкуренції ринкових суб'єктів виділяють конкуренцію продавців і конкуренцію покупців. Конкуренція продавців - це їх суперництво за найбільш вигідні умови збуту товарів. Конкуренція покупців - це змагання між ними за доступ до цих товарів. 
  Обидві ці форми можуть співіснувати поруч один з одним, знаходячись в певному поєднанні. Їх співвідношення на кожному конкретному ринку визначається ринковою силою продавців і покупців. Так, на ринку продавця, де продавці володіють значними можливостями певною мірою диктувати покупцям свої умови, переважає конкуренція покупців. Навпаки, на ринку покупця, де покупці володіють більшою ринковою силою, ніж продавці, основною формою є конкуренція продавців. 
  Не можна сказати однозначно чи є банківський ринок ринком покупців або ринком продавців, так як з одного боку, банківський ринок не є чимось єдиним і неподільним, а складається з безлічі приватних ринків; з іншого боку, будь-який банк може виступати як в ролі продавця, так і в ролі покупця. 
  б) Внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція. 
  У залежності від галузевої приналежності суб'єктів конкуренції прийнято розрізняти внутрігалузеву і міжгалузеву конкуренцію. 
  Вну...