- розробка спеціального навчального курсу, присвяченого ЗМІ та спрямованого на формування критичного ставлення до зразків поведінки, культивуються масовою культурою;
- розробка шкільного навчального курсу В«СемьеведеніеВ», що включає теми сім'ї, сімейних відносин, подружжя, батьківства і споріднення, як в історичному, так і в актуальному аспекті.
Висновок
Проблема юного материнства в останні десятиліття стає все більш актуальною. Це пов'язано із зростанням сексуальної активності підлітків, провідним до зростанню кількості непланованих вагітностей та пологів у дівчат-підлітків. Маленьких мам стало більше після так званої В«Сексуальної рев олюціі В», пік якої припав у нас на 1994-1995 рр.. У зараз це єдина група жінок, в якій зазначається збільшення народжуваності. Показник плодючості жінок молодше 20 років з кожним роком постійно збільшується. Щорічно реєструється близько 1,5 тисячі народжень у матерів у віці 15 років, 9 тисяч -16 років, 30 тисяч - у віці 17 років.
Фізіологічна і психологічна неготовність юних матерів до виношування вагітності супроводжується високим числом ускладнень вагітності та пологів, народженню недоношених, хворих немовлят. Майже для третини юних матерів їх материнство є настільки небажаною, що вони під час вагітності здійснюють кримінальні спроби до її переривання. Зростання числа юних матерів призводить до збільшення відмов їх від своїх дітей. До 15% новонароджених, залишених у пологових будинках, - це діти дівчат-підлітків. Приблизно така ж кількість немовлят, народжених юними мамами, тимчасово містяться у будинках дитини у зв'язку з нездатністю матері виконувати свої материнські обов'язки.
Вагітність дівчаток-підлітків є причиною важких конфліктів у родині. Майже третина батьків негативно ставляться до підліткової вагітності взагалі і до вагітності своїх юних дочок - зокрема. Багато з них наполягають на перериванні вагітності, посилаючись на те, що дівчинці в такому віці треба здобувати освіту, а не виховувати дітей.
Досі матері-підлітки не виділяються в окрему категорію соціально незахищених представників населення, вони ніколи не виступали і не виступають в якості об'єкта спеціальної уваги з метою підтримки та реабілітації зі боку державних органів. Якщо ж юна мати вирішує залишити дитину, то у неї виникає велика кількість проблем - по-перше, це труднощі житлового і матеріального характеру, по-друге, неможливість суміщення догляду за дитиною з продовженням навчання, по-третє, серйозні обмеження в можливості працевлаштування у зв'язку з відсутністю спеціальності та досвіду трудової діяльності. Багатьох дівчинки після народження дитини не витримують такого навантаження, що надалі може призвести до ранньої алкоголізації, наркоманії та деформації розвитку особистості.
У зарубіжних країнах вивченню контрацептивного та репродуктивного поведінки юних матерів присвячена велика кількість досліджень, згідно яким сім'ї юних матерів відносяться до вкрай неблагополучним і включені в групу медико-соціального ризику. Юна дівчина, ставши матір'ю, змінює багато позиції своєї статусної системи. Спостерігається тенденція до низхідній соціальної мобільності, коли всі статусні позиції юної жінки погіршуються. Однак за нашу думку, їх не можна розглядати як єдину неблагополучну сукупність на підставі одного лише факту народження дитини у неповнолітньої матері.
Можна стверджувати, що саме по собі неповнолітня материнство НЕ може виключно кваліфікуватися як проблема. Не вік сам по собі, а маргінальність соціального середовища не дозволяє молодій мамі соціально адаптуватися і виробити для себе, а значить і для майбутньої дитини позитивний життєвий сценарій. Без підтримки державних та громадських структур молоді мами не зможуть самостійно допомогти собі у вирішенні багатьох проблем, які постають перед ними.
Список літератури
1. Аборти в Росії. Населення і суспільство. Інформаційний бюлетень Центру демографії й екології людини ІНП РАН. № 48.2000. p> 2. Абросимова З.Б., Адамчук Д.В., Баранова Є.В. Сексуальна поведінка в підлітковому середовищі// Початкова школа плюс до і після. 2004 № 3
3. Антонова Л. Психологічний механізм формування готовності старших школярів до створення сім'ї// Совр. гуманні. дослід. 2006 № 1 *
4. Баженова О.В., Баз Л.Л., Копил О.А. Готовність до материнства: виділення факторів, умов психологічного ризику для майбутнього розвитку дитини.// Синапс - 1993 № 4
5. Балашов П.П., Гаргань С.В. Розлади психосоціального поведінки дівчаток-підлітків в сучасних умовах (Клінічний і соціальний аспекти)// Росс.псіхіатр.журн. 2001 № 2. p> 6. Батуєв А. Психофізіологічні основи домінанти материнства// Валеологія 2003 № 4
7. Белограй К. Оціночний компонент материнського відносини// Вестн.Кемеровского держ. ун-ту 2005, № 2
8. Брутман В., Радіонова Т. Небажана вагітність як фактор...