оші і світлого прозріння, осягнення його як діалогу Любові і Смерті в творчості 20-х років. br/>
Висновок
У російській фольклорі був обмежена кількість образів. Одним з цих образів, який використовувався досить широко в різних жанрах усної народної творчості був образ В«царяВ». p align="justify"> Легенда демонструє дуже високу ступінь царистські ілюзій. Ми бачимо, що соціальна свідомість селян було монархічним. Історичний оптимізм народу поєднувався з образом справжнього царя, який виступав своєрідною, утопічною, "надкласової" силою, здатною протистояти царям реальним. p align="justify"> На початку XX століття знову піднімалася В«Росія молодаВ» - промислова, громадська, культурна. Але на відміну від петровських часів, вона не мала централізуючого державного початку для свого підйому. Монархія протистояла йому і як форма управління, і як ідея непорушності. p align="justify"> Два полюси: архаїчний абсолютизм і - молода Росія початку XX століття з її промисловим підйомом, громадської динамікою, культурою. По відношенню до монархії вона була революційною, об'єднуючи інтереси буржуазії, інтелігенції, пригноблених мас. Але далі починалися розбіжності, і на грунті загального антімонархізм народжувалися різноспрямовані рухи - від мирних реформ до кровопролитних повстань. p align="justify"> Образ убогості в російській традиції був протиставлений образу царственості. Все, що було прекрасного, героїчного, піднесеного, щедрого, позитивного - все це іменувалося терміном В«царськеВ». По-царськи щедрий, по-царськи великодушний. Все, що було негідним, низьким ототожнювалося з убогістю. Але з приходом в російську літературу християнства, ставлення до злиднів стало змінюватися. Лахміття жебрачки могли приховувати серце цариці і навпаки. p align="justify"> У російській літературі 19, а потім і 20 століття стала гостро підніматися тема протиставлення народу та інтелігенції. Одним їх епітетів, який використовувався при розкритті народної теми було В«злидніВ». p align="justify"> Всі ці поети по-різному тлумачили образи царів і жебраків, але є в їх тлумаченні і загальні моменти. З образом царя в поезії Срібного століття піднімається ідея про подвиг, до якого закликається кожна людина, з образом жебрака - думка про необхідність самопожертви. p align="justify"> цар жебрак срібний поезія
Список використаної літератури
Аврех А. Я. Царизм напередодні повалення. М. 1989.
Ахматова А.А. Вибране: Вірші. Поеми. - М.: АСТ, 2002. - 640 с.
Ахматова Анна. Біг-часу. М.-Л., 1965.
Ахматова Анна. Соч. в 2-х тт.// Упоряд. В. А. Черних. М.: Панорама,
Ахматова Анна. Соч. в 2-х тт.// Упоряд. М. М. Кралин. М.: Правда, 1990.
Бабаєв Е.Г. Творчість А.С. Пушкіна. - М.: Видавництво МДУ, 1988. - 206 с.
Баєвський В. С. В«Історія російської поезіїВ»// Смоленськ-1994 - с. 23-26