should be
(E. Bishop «If we could ...»).
The beauty of my fantasylie upon the sun-bleached sandbodies entwined, hand in hand
(E. Atwood «The world»).
Уявний світ у віршах виступає як порятунку від жорстокої реальності, любовних розчарувань. У цьому світі час для героя зупиняється:
They saw we re into summer now, but my
Season s been delayed. m still watching winter windowsthe trees are only just leafing out. s summer, but not here-in someone else s city
(Sarah Dennis «Breakfast»).
Але любов у творчості жінок-авторів аж ніяк не тільки щастя. Часто це почуття породжує страждання, навіть антілюбовьі тортури; болісний, аж до розпаду, до прострації, злам душі:
Why then did you exploit my love, my body, my mindheart has burned, tortured by your betrayal
(M. Moore «Soul»).
Як ми можемо спостерігати, любов у поетичній картині світу жінок-авторів багатолика: щаслива і нещасна, «заочна» і плотська, взаємна і нерозділене, скороминуща і вічна.
Любов в «жіночої» поезії пов'язана і з материнством. Як зазначив письменник М. Горький, «без сонця не квітнуть квіти, без любові немає щастя, без матері немає ні поета, ні героя».
Сім'я є тією природною середовищем, через яку проходять всі реалії навколишнього світу, впливаючи і формуючи характери ліричних героїнь. Їх любов, материнство, можливість реалізувати себе в улюбленій роботі, а також здатність щиро переживати почуття інших членів сім'ї є головними складовими щастя жінки. Саме в сім'ї у жінок з'являється усвідомлення бога як джерела життя і народжується любов до людей з розуміння всеєдності людського буття. У сім'ї герої огороджені від агресії, лицемірства, байдужості і жорстокості зовнішнього світу.
У віршах показується безкорислива любов матері, яка не знає перешкод. Підкреслюється, що дитина займає центральне місце в житті жінок:
Мама, вся сяючи від щастя,
Думала
Він найкрасивіший дитина на світі
(Св. Ла «Ай-петрик»)
Звернемо увагу на порівняння, які використовуються в зображенні материнської любові. Дитина порівнюється з гілочкою:
Гілочка-гілочка
Мамина дитинко
(Т. Ровіцький «і ...»);
ангелом: s little Angelprayed that God would seevery much I love you
(Mary Cannon «My angel»).
Підкреслюється, що материнські руки - найніжніші, люблячі, турботливі:
Care-worn, scarred, twisted, her hands were ato years of toilthey ever been slender, graceful instruments of love, soothing a crying child?
(E.Reece «My mother s hands»).
Слід зазначити, що любов у творчості жінок-авторів пов'язана з таким природним явищем, як дощ. Цей образ має двоїстий характер. З одного боку, асоціюється зі смертю:
Ти не напишеш
Ти не подзвониш
...