say that thee behold, Thy face hath not the power to make love groan [68, с. 105].- Дехта в особі твоє загляньте й обізветься: «Чого б его зітхать и мучитися так гірко?
» [56, т. 13, с. 344]. Критика на адресу коханої звучить привселюдно, а співає прісягається, то багато не так, Наодинці. Автор двічі вікорістовує Найвищий ступінь порівняння від слова fair, Що означає вродливий / гарний и світлий / білявій. Можливо, це гра слів. Тоб для нього «люба зірка" не смаглява, а світла и білокура, або ж ее «чорнота» вродлива и прекрасна. Прот чорні у коханої діла, что и засмучує поета: In nothing art thou black save in thy deeds, And thence this slander, as I think, proceeds [68, с. 105].- Та чорна вдача в тобі, вісь в чім горе! І відсі, думаю, и йдут ВСІ поговори [56, т. 13, с. 344].
У сонеті 143 зрадлівість и невірність коханої співає порівнює з паном, что залішає дитину Задля того, щоб зловити feathered creatures (у І. Франка курчатко), собі ж з дитиною, яка намагається наздогнаті маму, хоч це и НЕ под силу їй: So runn «st thou after that which flies from thee, Whilst I thy babe chase thee afar behind; But if thou catch thy hope, turn back to me, And play the mother »s part, kiss me, be kind; So will I pray that thou mayst have thy «Will,» If thou turn back and my loud crying still [68, с. 105].- А тім годиною дитя кричить и плачі І все за нею кличі: «Мамо, мамо!» - Вона ж Нічого НЕ вчув, що не баче, Поки КУРЧАТКО | Полтава, - так само Й ти того, что втіка від тебе прагнеш, А я , дитя, кличу тебе з сльозами: «Вернись до мене, як мету свою осягнеш ! [56, т. 13, с. 344]. Чи не позбав зрадлівість прімхлівої коханої Хвилює поета. Драматічніше для нього - неможлівість опіратіся ее чарівності.
Вірш «Очей твоїх небесна перекона ...», дванадцяти переклад I. Франка з сонетів Шекспіра, у прімітках до 12-го того 50-томного «Зібрання творів» I. Франка названо «Можливо, віддаленім переспівом », Аджея« назва в орігіналі, а такоже номер сонета не встановлено, оскількі переклад текстуально НЕ відповідає жодних з сонетів В. Шекспіра »[56, т. 13, с. 713]. Насправді це не так. «Очей твоїх небесна перекона ...« - НЕ віддаленій переспів, а переклад сонета Лонґвіля з 3-ї сцени IV Дії комедії В. Шекспіра «Марні зусилля кохання».
І. Франко Зробив Чимаев як редактор перекладів творів В. Шекспіра, что їх здійснілі Інші Перекладачі. Радів шкірного Українським Переклади, одначе підходів до них Дуже критично. «Гамлет» уважається справедливо найгеніальнішім твором Шекспіра. У фігурі данський королевича можна Бачити поетичний Візерунок душі самого поета. Чи не дивно, что, як УСІ геніальні Постаті, так и ся віявляє Багато Загадкова », - пронікліво зауважів І. Франко [56, т. 32, с. 156]. Українська література Почала глибшому засвоюваті творчість В. Шекспіра самє з йо найвідатнішої І, очевидно, найскладнішої для перекладу драми «Гамлет». Перший повний переклад трагедії «Гамлет» українською мовою здійснів Ю. Федькович 1873 р. Его переклад опубліковано позбав 1902 р. в багатотомному віданні «Писання Юрія Осипа Федьковича» (1902-1918) у Другій частіні третього того, де вміщено такоже Шекспірів «Макбет» и трагедію німецького письменника Р. Ґотшаля «Мазепа» [60]. Твори Ю. Федьковича побачим світ Завдяк старанням Філологічної секції НТШ.
У надії, что львівський театр поставити «Гамлета», Ю. Федьков...
