he pleaded. (London, 55)
Дочка, звертаючись до матері, використовувала формальне звернення:
(242) «Yes, mother .» (London, 134)
У той час як звернення матерії є більш розмовними:
(243) «I should recommend you, my little girl , to be careful,» her mother warned her one day. (London, 237)
(244) «We have other plans for you , Ruth, dear, your father and I-oh, no, no; no man picked out for you, or anything like that. »(London, 157)
Друзі часто звертаються один до одного по іменах. Слід зазначити, що в якості звернення може виступати як повна, так і коротка форма імені, прізвище, а також ласкаві форми звернення, що підкреслює простоту взаємин:
(245) «He s goin to begin on Rhine wine. And him dat likes Manhattans always. What s gettin into you all of a sudden, Tommy ? I t ought you said you wanted a good time to - night. »(London, 235)
(246) «How about you, Higby ?» Hegglund now called to the round-eyed youth. (London, 188)
(247) «I m having a Manhattan, too,» he replied, and then, looking up at the waiter who was beside him, added, «How s tricks, Dennis ?» (London,
(248) «Oh, say, Kinsella, » called Higby. (London, 113)
(249) «And you and that little fat girl, Piggy. Member, Ratterer ? »Squealed Shiel, laughing and choking as he tried to tell of it. (London, 162)
(250) «Why, Clyde ,» she called. «How did you come to find me? I was just thinking of you. »(London, 125)
(251) «An you, Griffiths ? What are you goin to have? »Called Hegglund, for, as master-of-ceremonies. (London, 178)
(252) «Oh, hello, sweetheart ! How are you? Don t you want to dance with me? »(London, 254)
(253) «Hold on, Arthur , my boy ,» he said, attempting to mask his anxiety with facetious utterance. (London, 245)
У середині століття Джон Апдайк у своєму романі «Кролик, біжи» при спілкуванні людей, які є близькими родичами, використовує різні форми звернень.
Так батьки звертаються до дітей, використовуючи ласкаві звернення або ж особисті імена (іноді з визначенням):
(254) « Sweetie , everybody's frightened to you.» (Updike, 5)
(255) « Naughty Elsie , come on» Nelson says. (Updike, 23)
(256) «In your room, sweet. Of course you know where it is. You get your shirt and I'll let you downstairs. »(Updike, 56)
(257) « Joyce , did you hear me?» (Updike, 111)
А діти звертаються до батьків:
(258) A child up there is crying, « Mommy, I did too! Mommy, I did too! »(Updike, 78)
(259) « Mommy, I had a res...
