ного експерименту з'явилася загальноосвітня школа № 3 міста КІРОВОГРАД, Свердловської області. В експерименті брали участь ті ж діти другого класу, що беруть участь в констатирующем експерименті. З грудня 2013 року по березень 2014 з дітьми проводилася корекційно-логопедична робота з розробленим планом. У ході експерименту проводилися подгрупповие заняття (3 дні на тиждень), з метою навчання дітей прийомів звукового аналізу та синтезу, закріплення зв'язку звуку і букви, а також з метою автоматизації орально-акустичних образів звуків. Проводилися групові заняття (2 дні на тиждень), з метою корекції порушень письма. Проводилися індивідуальні заняття (4 дні на тиждень) з метою корекції дефектного звуковимови. Враховувалися дані констатуючого експерименту і, залежно від потреб випробовуваних, здійснювалися: постановка, автоматизація, диференціація відповідних звуків.
Виходячи, з результатів констатуючого експерименту з аналізу помилок, було відзначено, що найбільш поширеними помилками були заміни букв, що позначають свистячі, шиплячі і сонорні ([Р], [Л]) звуки, також замінювали літери, позначають парні дзвінкі і глухі приголосні звуки, також були відзначені пропуски букв, що позначають приголосні звуки.
Аналіз результатів констатуючого експерименту дозволив розділити дітей на дві підгрупи:
) Діти, у яких здійснювалася заміна букв, що позначають звуки, подібні за акустико-артикуляционному ознакою.
) Діти, у яких виявлені пропуски приголосних букв, що позначають звуки [Р] і [Л].
Мета експерименту: спланувати логопедичну роботу, спрямовану на подолання порушень письма. Обстеження проводилося у групи дітей, що мають висновок фонетико-фонематичні недорозвинення мови, обумовлене легким ступенем дизартрії, артикуляторно-акустична дисграфія.
Напрямки корекційної роботи визначалися даними констатуючого експерименту. Основними напрямками корекційної роботи з подолання помилок на листі були:
. Розвиток моторної сфери;
. Корекція дефектів звуковимови;
. Вироблення свідомих кінестетичних орієнтувань (відчуття цілеспрямованих рухів);
. Розвиток фонематичного слуху;
. Формування навичок фонематичного сприйняття.
Основний зміст логопедичної роботи включало роботу з розвитку моторики мовного апарату; розвитку фонематичного слуху на коррегіруемих звуки формування правильного артикуляторного укладу порушеного звуку; автоматизацію правильної вимови звуку спочатку в спеціально підібраному мовному матеріалі, а потім у спонтанній мові, з урахуванням механізму порушень, своєрідності клінічної картини стертою дизартрії з урахуванням особливостей і взаємовпливу фонетичного і фонематичного компонентів мовленнєвої функціональної системи [38].
При розробці змісту корекційної роботи використовувалася програма Є.В. Мазаново «Корекція дисграфії» [38].
Аналіз робіт дітей з артикуляторно-акустичної формою дисграфії, дозволив зробити висновок про те, що у дітей зустрічаються наступні помилки у вигляді замін і змішань букв, що позначають звуки, подібні за акустико-артикуляційних ознаками:
не диференціюють дзвінкі - глухі приголосні ([З] - [С], [Ж] - [Ш]);
...