лярист і копіїстами. Кабінет мав характер військово-похідної канцелярії царя, куди надходили полкові табелі та інші військові і фінансові документи. Чиновники Кабінету вели щоденний В«юрналВ», тобто запис місцезнаходження і проведення часу царя, в якій відбивалися не тільки придворні, а й військові події. Петро I передавав на зберігання до Кабінету всі папери, креслення і книги. p align="justify"> З часом роль Кабінету зросла. Через нього Петро I вів листування з російськими посланцями за кордоном, губернаторами, а також листування по гірських і мануфактурним справах (про видачу привілеїв, про казенних заводах, штатах і т.д.). До Кабінету адресувалися чолобитні, скарги і навіть доноси від підданих. Крім того, саме через Кабінет Петро I підтримував зв'язок з Сенатом, Синодом, колегіями і губернаторами. Припинив існування цей орган в 1727 р., після смерті Петра. p align="justify"> У лютому 1711г. був заснований Правлячий Сенат. З цього часу Боярська Дума - останній держ. орган, що обмежує владу монарха - була скасована. Також була ліквідована Консилия міністрів. Замість них і був заснований постійно діючий вищий урядовий колегіальний орган - Сенат В«для повсякчасних наших в цих війнах отлучекВ», а тому слухатися Сенат пропонувалося як його самого. Цар особисто написав текст присяги для сенаторів. У ній, зокрема, містилися слова: В«Обіцяю ... перед господом Богом, що створив всіляка, що мені чесно і чисто, натхненно, але паче ревно виконати звання своє В».
На перших порах Сенат складався з осіб, призначуваних царем, потім став зборами президентові колегій, з 1722 р. склад його був змішаним, включав як президентові колегій, так і спеціально призначених членів - сенаторів, колегіям чужих. Цей орган держуправління відав питаннями правосуддя, витратами скарбниці та податками, торгівлею, контролем за адміністративними особами всіх рівнів. p align="justify"> При Сенаті були: розрядний стіл (пізніше його змінила герольдіческая контора), що відав урахуванням дворян, проходженням ними служби, призначенням на державні посади та расправная палата - для розслідування службових злочинів.
Спочатку функції Сенату були законодавчим та виконавчими. Він повинен був піклуватися про дотримання правосуддя, про державні доходи (В«грошей якомога більше сбирать, понеже гроші суть артерія війниВ») та витрати, про явку дворян на військову службу і т.п.
Організовувати і контролювати діяльність Сенату було доручено генерал-прокурору, в обов'язки якого входило: В«сидіти в Сенаті і дивитися міцно, щоб Сенат свою посаду зберігав і у всіх справах, які до сенатському розгляду та вирішенню підлягають, істинно, ревно і порядно, без розгубленості часу, за регламентами і указам відправляв В». Генерал-прокурор також скликав сенаторів, стежив за справністю відвідин ними засідань, сам був присутній на них. Він зі своїм помічником - обер-прокурором здійснювали гласний нагляд за діяльністю всіх установ. Генерал-прокурору, відповідальному тільки перед царем, підпорядковувалися колегії і придворні суди. Усі справи, які надходили в Сенат, проходили через його руки. br/>
ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ за Петра I
В
Сенат був органом нагляду за урядовим апаратом і посадовими особами. Цей нагляд здійснювали В«охоронці чиновницької моральностіВ» - фіскали. У їх обов'язки входило таємно підслуховувати, В«провідуватиВ» і доносити про всі злочини, які завдавали шкоди державі: порушенні законів, казнокрадство, хабарництво і т.д. За несправедливі доноси фіскал не карали, а за правильні - отримував винагороду рівне половині судового штрафу з викритого їм посадової особи. Керували їх діяльністю входять до складу Сенату генерал-фіскал і обер-фіскал. Їм були підпорядковані фіскали при колегіях, провінційні фіскали в губерніях і городові фіскали в містах. p align="justify"> На відміну від Боярської думи Правлячий сенат вже в перші роки своєї діяльності став бюрократичною установою зі штатом призначуваних чиновників, діловодів та підвідомчими установами.
Сенат відіграв велику роль у зміцненні абсолютизму. Він зосередив за собою керівництво центральними і місцевими органами держуправління, та його рішення не підлягали оскарженню. p align="justify"> Після смерті Петра I роль Сенату як органу, який керував діяльністю центральних установ управління, стала знижуватися.
У 1726 р. для вирішення питань внутрішньої і зовнішньої політики був створений Верховна Таємна Рада з дуже вузьким складом. Вирішальну роль у його діяльності грали Меньшиков і його найближчі прихильники. Сенат і колегії після смерті Петра фактично підпорядковувалися Верховному Таємного Раді. У 1730 р. він був скасований. p align="justify"> У 1731 р. засновано Кабінет міністрів, який носив спочатку дорадчий характер, але за указом від 1735 йому були дані законодавчі повноваженн...