озних змін, від схеми: людина - людина, до схемою людина - технічний засіб - людина, коли виникло інформаційне зброю тотальної дебілізації та емоційного обидліванія, простіше кажучи - загальної та результативної йехуізаціі зміцніло духовний опір нових лицарів свободи людства.
В
6. Громадське тварина або тварина в суспільстві
Перші, найдавніші відомості про людину, здобуті невтомними археологами, незаперечно свідчать про те, що він спочатку був громадським твариною. Звичайно, і у інших тварин існувала й існує досить складна соціальна організація з розподілом функцій ролей між окремими особинами, з доцільним дією всього колективу в екстремальних ситуаціях, з виправданою заміною одного, старого колективу - іншим, більш життєздатним. Згадаймо в цьому зв'язку соціальну організацію бджіл, мурах, дельфінів, вовків. Можливо, що предок сучасної людини жив спочатку в рамках такої соціальної організації тварин. Але з тієї хвилини, коли прозвучало перше і велике Слово, коли паралельно розпочався осмислений і продуктивний Творча праця співтовариство подібного типу переросло в суспільство, в той каталізатор всього подальшого процесу розвитку людства, іменованого історією. Більше того, саме в суспільстві, зумовлює динаміку історії, прихована і містична тайна двоїстої природи людини. Знімаючи покрив з цією таємниці, виявляєш, що перед таким стає людиною відкривалося два можливих шляхи: використання потенціалу прогресивного розвитку, укладеного в саморегулюючому суспільстві, забезпечує свободу всіх, або трансформація суспільства і поява такої домінанти в ньому, як дуже складна і хитромудрий структура влади людини над людиною, при якій поняття людської солідарності виявляється порожнім звуком, а його замінює державу як вираз реальної несвободи.
Не важко припустити, що традиційний ватажок соціального за характером тваринного співтовариства, займав це місце цілком гідно як найбільш сильний, тямущий, прозорливий і мобільний самець, в людському суспільстві став завдяки непересічній характером і споконвічного безперечного таланту маніпулювання натовпом родичів - вождем з усіма витікаючими звідси на тисячоліття наслідками. До речі, вожді ХХ сторіччя нашої ери, так само як і таємні всесильні вожді ХХ! століття в принциповому відношенні нічим не відрізняються від тих, хто відкрив їм шляхи влади тисячоліття тому, використавши всі праведні і неправедні засоби аж до кривди й насилля. Тоді, в незапам'ятні часи, управління зграєю змінилося владою над нею. Самець же, ставши володарем, викликав до життя необоротне рух соціальної диференціації, що прийшла на зміну біологічно виправданим соціальним ролям у тваринному співтоваристві. У результаті ми сьогодні навіть не можемо уявити собі суспільство, засноване на самоврядуванні, а не на владі однієї людини над іншими. Як би він не йменувався: цар, базилевс, тиран, імператор, вождь, президент, голова, бос, пахан, для людини буденної, для Homo vulgaris він - основа стійкості, стабі...