ексті;
- розвиток умінь аналізувати події минулого і сьогодення із залученням джерелознавчих та історіографічних знань;
- розвиток навичок визначення і аргументації свого ставлення до історичних версіями і оцінками, досвіду розгляду та обговорення дискусійних проблем історії та сучасності.
Одночасно з відбором історичного матеріалу проектується навчальна діяльність старшокласників, що дозволяє їм досягти позитивних результатів з таким доданком історичної підготовки як:
- знання фактів;
- робота з джерелами;
- хронологічні знання та вміння;
- опис (реконструкція) подій і явищ минулого;
- історичний аналіз, пояснення;
- знання історичних версій і оцінок, досвід оціночної діяльності.
З погляду компетентнісного підходу, для випускника, вивчає історію на профільному рівні, створюються сприятливі умови формування не тільки предметної, а й комунікативної, соціальної та дослідницької компетентності.
Аналіз стандартів не тільки розкриває особливості вивчення предмета на базовому та профільному рівнях, але і закладає організаційні форми процесу навчання. Реалізація вимог до рівня підготовки учнів актуалізує дослідні форми діяльності, передбачає впровадження діяльнісного підходу (практичні заняття, лабораторна робота з джерелами, підготовка презентацій, уроки - конференції, круглі столи, семінарські заняття, рольові ігри і т. Д.). Велику значимість на старшій ступені історичної освіти набуває інформаційно-комунікативна діяльність учнів. У її рамках розвиваються вміння і навички пошуку потрібної інформації по заданій темі в джерелах різного типу (текст, таблиця, графік, діаграма та ін.), Відділення основної інформації від другорядної, критичної оцінки достовірності її джерел, передачі їх змісту адекватно поставленої мети. Учні повинні вміти розгорнуто обгрунтовувати судження, давати визначення, приводити докази, ілюструвати їх прикладами, тому доцільно включити в урок елементи лабораторної роботи і залучити різні історичні джерела. Це сприятиме формуванню власної позиції, свого ставлення до проблеми. У цьому учні відчувають потребу в силу віку і ведучого типу діяльності - самовизначення, знаходження свого місця у світі. Також хід уроку передбачає постійне звернення до думки дітей, до їх баченню проблеми. Це допомагає їм навчитися виражати думки і поважати чужу думку. Учні накопичують досвід формування свого ставлення до події, що особливо необхідно в навколишньої дійсності. Працюючи з історичними джерелами в групі, школярі реалізують свою, ще збереглася, потреба в спілкуванні з однолітками. Отже, звернення до історичних джерел дозволяє учням поміркувати про подію, краще його зрозуміти, емоційно відчути. На розробленому мною уроці передбачається самостійна робота учнів з документом на уроці за завданням вчителя і розбір документа школярами під безпосереднім керівництвом вчителя.
З урахуванням вимог нормативних документів та рекомендаціями методистів, був підготовлений сценарій уроку для учнів 11 класів, які вивчають історію на профільному рівні.
Розділ: Світ у другій половині ХХ століття.
Глава: Країни Латинської Америки після Другої світової війни.
Тема: Розвиток Куби після Революції.
Кількість годин - 1.
Мета уроку: Сформувати у школярів уявлення про розвиток Куби після Революції, про хід реформ, підвести учнів до розуміння історичного значення перетворень на Кубі.
Завдання:
. Освітня - познайомити учнів з ходом основних реформ на Кубі, з оформленням її політичної системи, з проведеної соціальної політикою; сформувати знання про проісходімих на Кубі в різні періоди перетвореннях, про розвиток цієї країни в рамках «соціалістичного табору» і на сучасному етапі; показати роль Ф. Кастро в житті країни, закріпити поняття «тоталітарний режим правління».
. Розвиваюча - продовжити розвиток інформаційних умінь по засобом роботи з підручником, з історичними джерелами (документами, оповідно-описовим матеріалом, фотографіями), ставити питання до джерел; інтелектуальні вміння - аналізувати вивчений матеріал, робити висновки; продовжувати розвивати вміння заповнювати хронологічну таблицю, формулювати питання на основі вивченого матеріалу, працювати в групах.
. Виховна - створити умови для формування поваги до іншої країни, її історії і політичним діячам; показати неминучу неоднозначність оцінок історичних подій, явищ і особистостей; підвести дітей до розуміння необхідності поважати думки інших людей.
Тип уроку: комбінований з елементами лабо...