r muss hier sein; muss hier gewesen sein.
Дієслово m? ssen + інфінітив 1 виражає впевнене припущення в теперішньому часі: das muss wahr sein; er muss es noch nicht wissen, sonst h? tte er mir es gesagt.gl? cklich sie sein muss!
Дієслово m? ssen + інфінітив 2 висловлюють впевнене припущення в минулому:
Sie m? ssen damals sehr m? de gewesen sein. Angriff muss missgl? Ckt sein.
Heute fr? h muss was passiert sein. [48, с. 17].
Модальний дієслово m? ssen висловлює також своєрідний відтінок припущення з найбільшим ступенем впевненості. Інакше кажучи, дієслово m? Ssen може вказувати на безперечність того чи іншого факту. Це вживання дієслова m? Ssen в сучасній німецькій мові зустрічається часто:
Es war gegen halb-zw? lf Uhr; die Badeg? ste mussten sich noch am Strande befinden [52, с. 161].
.3.3 Лексичні засоби вираження припущення в німецькій мові
Вивчаючи модальність припущення можна натрапити на думці, що модальність припущення - особливий вид модальності, який виходить за рамки реальності (нереальності). Проте даному думку можна протиставити те, що модальність предположительности, яка не повинна ототожнюватися з потенційною і реальною модальністю все ж входить в модальність недійсності і разом з потенційно-ірреальної модальністю і спонукальною модальністю протистоять модальності дійсності [17, с. 12].
Специфіка модальних слів полягає в тому, що вони виступають перемикачами і переводять висловлювання з Поля Дійсності в Поле Недійсності.
Розглядаючи модальність у вузькому сенсі слова, тобто як оцінку мовцем реальності лежить в основі структури пропозиції предикативного відносини, слід відокремити один від одного, перш за все два формальних способи виявлення модальності: за допомогою дієслівних форм і за допомогою модальних членів пропозиції. Обидва цих формальних способу утворюють системи, які не можуть бути зведені один до одного і в основному незалежні один від одного, але які у своїй взаємодії дають повну модальну (у вузькому сенсі слова) характеристику кожної пропозиції.
Модальні слова типу: «wahrscheinlich, vielleicht тощо», модальні синтаксичні групи типу: «aller Wahrscheinlichkeit nach, im Grunde тощо», ввідні модальні пропозиції типу: «ich vermute , dass; soviel ich annehmen kann »доповнюють модальну характеристику пропозиції, що висловила припущення, вони вводяться в речення, як правило, предикативним дієсловом, але відносяться не тільки до дієслова, а до всього речення в цілому, безпосередньо пов'язані ж вони з дієсловом остільки, оскільки дієслово є в німецькій мові основним структурним стрижнем пропозиції. Наведемо кілька прикладів: war vielleicht nicht der einzige, der in dieser Herbstnacht wach lag und dachte [60, с. 28].
Georg war vielleicht nicht mehr dort ... ich machte ihn wohl einen Abstand f? hlen, einen Abstand zwischen ihm und mir, wo es in Wahrheit keinen gab
[60, с. 59]. Sollte Forsyth doch weiter Liebesgeschichten schreiben
[17, с. 142].
Wom? glich hatte Sie, - ja, wahrscheinlich hatte Sie sich sogar ganz wohl gef? hlt in ihrer Strohwitwenschaft (63, с. 76). Problem des" Phantoms von Manhattan liegt wom? ...
