Введення
Дана робота спрямована на дослідження засобів вираження предположительности в англійській та німецькій мовах.
Припущення являє собою абсолютно особливий вид модального значення. Це суб'єктивна оцінка реальності висловлюваного з боку мовця, заснована на тому, наскільки він обізнаний про даний стан речей. Якщо мовець недостатньо обізнаний про даний факт (або ж не хоче нічого категорично стверджувати), він повідомляє про нього як про щось більш-менш ймовірне. Насправді ж те, що він передбачає або відповідає дійсності, або не відповідає їй.
Питання про висловлення саме припущення (а не інших значень широкого модального плану) особливо розглядається в даній роботі з двох причин. По-перше, це одне з найпоширеніших модальних відносин (люди дуже часто недостатньо обізнані про той чи інший факт, щоб його категорично стверджувати чи заперечувати). При цьому різні форми припущення особливо споживані в розмовній мові, в безпосередньому спілкуванні. По-друге, підставою для виділення припущення як особливого виду модального значення є та обставина, що в сучасних англійській та німецькій мовах існує ряд способів вираження припущення. Припущення може бути виражене за допомогою модальних дієслів, що послаблюють своє первинне значення. Дія передбачуване може бути також висловлено за допомогою деяких модальних слів. Розгляд модальних слів як частини мови представляє одну з найцікавіших проблем сучасної лінгвістичної науки. Вперше модальні слова були виділені в російській лінгвістиці; раніше вони зазвичай зараховувалися до прислівники. У роботах зарубіжних лінгвістів питання про модальних словах раніше ніколи не ставилося. Правда, Г. Суит і Е. крейзінг виділяють прислівники, що відносяться до всього речення та передавальні ставлення говорить до викладається фактом. У питанні про модальних словах як про частини мови не всі лінгвісти дотримуються однієї думки. Ряд вчених зараховує модальні слова до прислівники, інші лінгвісти визначають їх в окрему групу слів.
Що стосується умовного способу, що виражає дію передбачуване, то і воно викликає серйозні розбіжності у трактуванні. У сучасній англійській мові в питанні про умовному способі є безліч спірних моментів. Найбільш важко визначити форми дієслова, що виражають передбачувана дія, при їх збігу з формами дійсного способу і межі аналітичних форм умовного способу. У граматиці англійської мови розрізняються кілька варіантів умовного способу, які виділяються деякими граматисти як окремі види умовного способу.
Дане дослідження присвячене аналізу використання різних способів вираження припущення в сучасних англійській та німецькій мовах. Щоб розкрити цю тему, розглядається вживання деяких модальних дієслів і модальних слів у значенні припущення, описується ряд теоретичних досліджень про умовному способі.
Модальність і категорія способу є об'єктом пильної уваги лінгвістів, і тому для практичного оволодіння іноземною мовою необхідно знати всі синонімічні засоби вираження різних модальних відтінків дійсності, що визначає актуальність даного дослідження.
Метою дослідження є виявлення засобів вираження значення предположительности в англійській та німецькій мовах і їх порівняльний аналіз.
Поставлена ??мета визначає і завдання дослідження:
