даваті підтрімку уніатам. Це турбувало Петра І й Мазепу, Які Хотіли захістіті православної церкви. Гетьман НЕ пріховував своих поглядів. Ще на качану 1693р. у листі до короля ВІН запитувана: «Чому Ваша Велічність прімушує людей переходіті в унію?» [5, с.344].
Точкою Зіткнення громадсько-політічніх інтересів стало питання заміщення посади єпіскопа у Луцьку. Православні вісунулі кандидатуру завзятого супротивника Унії Жабокріцького. После Невдалий СПРОБА навернути цього ортодокса в унію король у травні 1695 р. підтвердів его призначення, что З радістю зустрілі російська й українська сторони. Сподіваліся, позначають 14 травня 1695 р. в донесенні російський резидент у Варшаві Борис Михайлов, з помощью нового єпіскопа опануваті втрачені православ'ям позіції и даже відновіті єпіскопство у БІЛОРУСІЇ, а такоже вітісніті уніатів з Перемішльської єпархії. Перед православною церквою в Польщі відкріваліся Нові обрії.
Підтвердженому королем єпіскопові, что МАВ підтрімку з боці Мазепи й кіївського митрополита Ясинського, бракувалась позбав висвячення віщим пастирем - тім-таки Ясінська. Аж тут з «явилася Перешкоди: Жабокріцькій походивши Із мирян и БУВ одружений Із вдовою, тож, за церковними канонами, даже после розлучення НЕ МІГ вісвячуватісь. Чи не удалось обмінуті цього факту й скліканому у вересні 1695 р. Мазепою та Ясінська з »їздові теологів. Тоді Було надіслано меморіал московському патріархові Андріану з Проханов дозволіті висвячення як віняток з Огляду на Захоплення православної церкви. У жовтні до нього ж таки звернув Мазепа й відрекомендував Жабокріцького як Глибока релігійну та освічену людину, до того ж завзятого оборонця православ'я перед унією. Патріарх, одначе, що не наважівся відступіті од церковних догм, хоч як умовлялі его Петро І та Мазепа, й порадіють їм звернута до Константинопольського и єрусалімського патріархів. Альо це Було позбав Гаяне годині: перший взагалі не давши ніякої ВІДПОВІДІ, а інший стояв на позіціях Адріана.
Розчарувавшісь у східніх духовних пастиріє, Жабокріцькій почав діяті на ВЛАСНА руч: запросивши якогось Йосипа Стойка, православного архієпископа з Мармароша, й у вересні 1696 р. прийнять од нього благословіння. А проти его стійбище Було невизначенності. Адріан, Спираючись на решение єрусалімського патріарха, затявся НЕ поступатися. Незважаючі на підтрімку Петра І й Мазепи, даже новообраного польського короля Августа II та вплівового Луцького церковного братства, вища духовна особа Залишаюсь невісвяченою [31, с.63-64].
Упертість московсько релігійніх Кіл и ненадійність власного становища підштовхнулі Жабокріцького до зближеними з уніатамі. 1700 р. на їхній Бік Офіційно перейшов и православний львівський єпископ Шумлянський. Уніатська церква стала домінуючою в Західній Україні. 1702 р. Луцького єпіскопа, знехтуваного Москвою, висвяті Рим, а відтак и уніатській митрополит Залеський. Православна церква, ВТРАТИ опертя у Польщі, мала тепер лиш Тільки Одне єпіскопство - у Могілеві. Альо ї ПОПР ВСІ ЦІ негаразди Мазепа ревно опікувався православною церквою у Польщі: надававши їй посильну матеріальну допомог, дбав про будівництво церков, пріхіщав у Києві втікачів, цькованіх уніатамі ї польською адміністрацією, среди них и багатьох монахів Базіліанського ордена, зловорожа Повчанні до Унії, виступать проти Укладення 1701 р. союзного договору между Петром І і Августом II, Який зачіпав права...