покріті шкірою, оздоблювалі золотом, сріблом и дорогоціннім камінням, майстерно Виготовляю Різні орнаменти.
Накопичення книжок очень скоро призвело до заснування при мітрополії у Києві Першої відомої на Русі бібліотеки, про якові згадує літопис під 1037 роком. Організація бібліотеки при Софійському Соборі - велика культурноісторічна Подія, яка свідчіть про нагромадження в тій годину Великої кількості книг. На мнение вітчізняніх дослідніків, только в Цій Бібліотеці Вже за Ярослава Мудрого налічувалося понад 1000 прімірніків перекладної та орігінальної літератури з різніх Галузо знань - художньої, юридичної, історичної.
Окрім кнігозбірні при Софійському Соборі, Дещо пізніше вінікла велика бібліотека при КієвоПечерському Монастирі, до складу якої увійшло много книг, зібраніх Миколою Святоша - одним з ченців монастиря, колішнім чернігівськім князем. Незабаром з'явилися (порівняно Великі - від кількох сотень до кількох тисяч книжок) бібліотеки в Новгороді, Чернігові, Переяславі, Білгороді, Турові, Галічі та других давньоукраїнськіх містах. Усе це дает нам Підстави Говорити про том, что книжна праворуч Київської Русі булу добро розвинутості індустрією.
У ній чітко віділяється дві напрями: передовсім - це перекладних література, орігіналі творів якої йшлі на Русь з Болгарії чи Сербії, Візантії чи Риму, з других стран Заходу та Сходу; а також - оригінальна література, яка творилася своими авторами на місцевому, національному грунті. Если подивитись на співвідношення перекладної ї орігінальної літератури, то в течение Усього ПЕРІОДУ тут переважала перекладних література. Захоплення Книжкові впоратися не Було для великого князя Ярослава Мудрого самоціллю; воно виступать ськладової Частинами его зусіль, спрямованостей на визволення зпід візантійського духовного опікування. Цім, зокрема, пояснюється та, на перший погляд, парадоксальна обставинні, что книжки з велікокнязівської бібліотЕКІ були ПЕРЕКЛАД НЕ візантійських джерел, а в основном авторів IV-VIII ст., тобто грецької церковної класики. Це Церковні піснеспівіканоні, стіхірі, кондаки, ікосі патріарха Іоанна Дамаскіна, ГрігоріяНізіанзіна, твори Афанасія Олександрійського, Василя Великого, Іоанна Златоуста, Єфрема Сіріна та ін. Смороду Складанний похвальні пісні Богові, Богородиці, святих, прославляли християнські свята.
Найпопулярнішім видом християнської гімнографії, Який полюбівся українцям у ПЕРЕКЛАД давньоукраїнською мовою, БУВ канон, что прославляв святих, розповідав про євангельські події. Інший вид популярної перекладної гімнографії - кондак, Який складався з кількох пісень, что розкрівалі суть Християнсько святий, проповідувалі євангельські та жітійні легенди. Втрічі більшімі від кондаків були ікосі, что розповідалі про всі обставинні християнського святого Або життя святого. У поєднанні з кондаками утворювалі складення ціле - акафісті. Вміщувалі переклади церковної лірики у збірках Міней та Тріодей .
Гімнографічна стилістика, запозічена через переклади церковної лірики, справила помітній Вплив на твори орігінальної літератури Київської Русі. Вітчізняні гімнографі створювалі служби на місцевому матеріалі (например, канон Борісові та Глібові ТОЩО).
Найулюбленішою перекладних старозаповітною книгою на Русі БУВ Псалтир. Українців пріваблювалі тонкий лірізм, палкий пафос, глибока поетічність и Яскрава образність твору. Псалтир ставши підручніковою книгою, много хто знав его напам'ять. ВІН вікорістовувався І як книга богослужбова, и як навчальна, и як призначе для домашнього душеспасенногочітання, І, Нарешті, як магічна, за Якою можна Було ворожіті в скрутну хвилини. Ще популярнішім були переклади Нового Заповіту, особливо Четвероєвангелія та Апостола raquo ;. Найдавніші з відоміх нам перекладів Євангелія належати до XI-XIIст. (Архангельський, Галицьке, Мстиславове). Найдавніші ж Апостоли датуються 1195 и 1220 рр.
Біблійна література Київської Русі булу представлена ??такоже апокрифами и жітійною літературою.
Апокрифи (від грецького - Таємничий, прихований) - так тоді називали твори, что НЕ візнаваліся церквою канонічнімі ї забороняліся нею. Це так звані позабіблійні твори про создания світу, про ЖИТТЯ І пригоди Першів людей на Землі, про злігодні стародавніх народів, про народження, ЖИТТЯ І Загибель сина Божого raquo ;, про діяльність его учнів, про Кінець світу raquo ;, страшний суд и частку Людський Душ у пеклі й на небесах. Це твори християнського фольклору и письменства.
Жітійна література (описание чийогось життя, найчастіше святого) ~~ Це агіографічна література, яка булу прямимо продовженого біографічніх традіцій Біблії. У ній оспівувалісь и звелічувалісь подвиги найвідатнішіх Християнсько діячів - святих, змальовувалось Іхнє життя й ті чудеса, что їх смороду начебто творили з л...
