яли сіном або соломою, так як це нагадувало ясла, в яких народився Ісус
Напередодні Різдва - 6 січня (цей день звали Вілія) ще вдосвіта господар і господиня ритуально готували Божу їжу - кутю та узвар. Для цього особливим чином у печі накладалися дрова, які годилося запалювати" живим вогнем (потерши деревом об дерево, або кресалом), в пізнішій традиції вже користувалися сірниками. Для куті бралася завчасно потолченная і вимочена пшениця, а також" непочата - Набрана до сходу сонця вода, яку, вважали, освятив уночі сам бог сонця. Це стосувалося і книшів, які виймали з печі" до світа", а в піч садили калачі та пісні пиріжки. Книш випікали, замішуючи його як звичайний хліб, і кладучи зверху маленький хлібець, котрий звали душею і призначали для духів-Лада, то тобто душ померлих предків. Потім господиня готувала на досвітній воді і в новому горщику голубці та інші страви, яких мало бути дванадцять. Особливо слідкували, щоб Божа їжа була вийнята з печі зі сходом сонця. Для остаточного приготування куті до звареної пшениці додавали мед, волоські горіхи, мак та родзинки (пшениця вважалася символом вічного життя, а мед - вічного щастя святих на Небі). Вар або узвар готували із сухофруктів (яблук, груш, слив, вишень). Готуючись до вечері, родина вбирала ошатний одяг й нетерпляче чекала першої зорі на нічному небі, бо цілий день потрібно було постити і нічого не їсти. Вийшовши надвір, діти следили за небом і з появою зірки, заходили в хату й сповіщали довгождану звістку. З цього моменту можна було розпочинати Святу Вечерю.
3.1 Різдвяний стіл у Святий вечір перед Різдвом
Сучасним господаркам не слід плутати вечерю, приготовану на Святий вечір, і сімейна вечеря на Різдво Христове. В Україні вечірня трапеза на Святий вечір, 6 січня, супроводжується багатьма традиціями і обрядами. Напередодні Різдва церква наказувала строгий піст - цілий передріздвяний день віруючим не можна було їсти й пити. Вечеря на Святий вечір був для них першою трапезою цього дня - їм і закінчувався 40-денний передріздвяний піст. За стіл можна було сідати з появою на небі першої зірки, в пам'ять про Віфлеємську зірку, що сповістила пастухам про народження Христа. Головними стравами на український Святий вечір є кутя - пшенична або рисова каша з медом, маком та родзинками, та узвар - компот із сухофруктів. Всього на столі в Святий вечір має бути 12 пісних страв, серед яких в старовину готували пісний борщ з грибами, горох, капусник, рибні страви, вареники з капустою, кашу гречану, голубці з рисом Після вечері, яка зазвичай тривала 3-4 години, кутю та деякі інші страви зі столу не прибирали, а залишали для духів померлих предків, які, за віруванням українців, також приходили на різдвяну кутю raquo ;. А ось на саме Різдво Христове (7 січня) готують велику сімейну вечерю. Піст скінчився, тому на столі можуть бути присутніми різноманітні м'ясні страви: домашня ковбаса, смажене порося, порося, фарширований гречаною кашею, гусак або качка з антонівськими яблуками, качка з капустою, холодець, окіст, буженина, баранячий бік з кашею, а також млинці, заливна риба, пироги і пряники.
3.2 христослави
славлення Христа із зіркою, вертепом. З ХVIII століття пішов цей звичай.
У деяких областях в Західній Україні в ніч перед Різдвом, а в інших - тільки на Різдво приходять колядники або вертеп (хлопчики або навіть парубки, переодягнуті як ангели, чорт, воїни, смерть). Вони несуть з собою срібну зірку, дзвіночки, шопку (маленький будиночок, зроблений з дерева і покритий соломою) у якій в ясельках спить маленький Ісусик. Колядники розповідають про народження Христа, звучать колядки, після чого господарів поздоровляють з Різдвом, бажають щастя і здоров'я в Новому році. У ніч перед Різдвом ніхто не спить. Вранці всі збираються до церкви, де, відстоявши службу, довго співають колядки. Після служби розходяться по домівках і чекають гостей або самі йдуть до родичів і знайомих. У містах і селах на Різдво, перед церквою ставлять поміст, на якому ставлять спектаклі про народження Ісуса Христа. Свято Різдва в Західній Україні - це улюблене свято, яке чекають і люблять за празднічно- прикрашену ялинку, можливості поколядувати, подивитися вертепи. І ще: щороку, народження Христа нагадує про те, що Бог завжди з нами, пам'ятає про нас і любить. Він бажає нам всім миру і добра, щоб зірка, яка зійшла над Віфлеємом під час його народження, освітлювала нам шлях до добра і щастя. Символами Різдва можна назвати зображення і фігурки ангелів, дзвін, а також різдвяну зірку.
4. Порівняння традицій святкування Різдва в Німеччині та Україні
У силу ряду історичних причин, пов'язаних з календарним обчисленням, різна час святкування. В Україні святкують 7 січня, у Німеччині - 25 грудня. Різними є деякі атрибути і...
