шення соціальної дистанції [Карасик, 1992: 330]. Ми згодні з А. Бергсоном, що стверджують, що сміх знімає відсталість у спілкуванні, хоча, ймовірно, не тільки сміх виконує цю функцію. Ймовірно, вибір ключа спілкування (мовець має право міняти ключі спілкування по ходу комунікації) являє собою вираження більш загального, можливо, глобального соціально-психологічного принципу спілкування - адекватності реакції: не відриватися від дійсності! Raquo; Існують більш і менш застиглі форми спілкування, до перших відносяться види ділового (у більш широкому сенсі - інституційного) спілкування, наприклад, політичне, релігійне, терапевтичне, педагогічне спілкування, до других - види міжособистісного спілкування. Якщо в інституціональному спілкуванні людина виступає переважно як представник тієї чи іншої групи людей (пацієнт, покупець, вчитель) і контролює контакт зі своїм партнером на раціональній основі, то в міжособистісному спілкуванні, де особливо важливий емоційний контакт між людьми, потрібно більш інтенсивне підтвердження адекватності взаєморозуміння. Людське спілкування поліфонічне. Переважно інформаційне спілкування здійснюється в нейтральному ключі. Всі інші, марковані ключі спілкування актуалізують двуплановость комунікації, тобто передачу інформації і підтримання контакту. Таким чином, ми приходимо до висновку про фатической функції будь-якого спілкування з вираженим ключем: урочиста промова покликана співвіднести два плани - дане спілкування і більш важливу позачасову зв'язок людей (в цьому полягає суть ритуалу), жарт (і анекдот зокрема) співвідносить дане спілкування і постійно мінливу реальність.
Відзначимо, що в спеціальному дослідженні, присвяченому фатіческое спілкування, жарт розглядається як один з жанрів цього спілкування [Дементьєв, 1995: 50-63] функціонально поблажливої ?? raquo ;, коли вона має реставрують або маскирующую мету. З іншого боку, вона може бути всього лише нахабно викликає, яка передбачає приголомшуюче вплив з метою тільки б звернути на себе увагу, неважливо як. Нісенітниця будить очікування гостроти і може бути не позбавлена ??експресії, хоча і недорогого властивості.
Комізм може виникнути ненавмисно, наївно, коли мовець не збирався жартувати, а в результаті скаламбурив і розсмішив свого співрозмовника (іноді навіть не віддаючи собі в цьому звіту). Гострота, комічна тільки для слухача, а не для говорящего (неусвідомлена помилка, необізнаність і т. п.), зустрічається в мові дітей, іноземців, людей без освіти.
Гумор - демонстрація абсурдності або недоладності об'єктів, вчинків чи ситуацій, зроблена з наміром викликати сміх. Зазвичай виробляється підкреслено і перебільшено. Існують різні форми гумору, відповідні різним рівням гуманізації. Наприклад, грубі жарти популярні серед дітей і підлітків, в той час як сатира більш популярна серед більш дорослих і освічених людей.
Гумор часто неуніверсален і не переноситься з однієї культури в іншу, зазвичай через те, що залежить від деталей конкретного культурного оточення. В епоху глобалізму відмінності між культурами стають все більш зрозумілими, і гумор стає універсальніше.
Існують різні форми гумору: парадокс, іронія, оксюморон або гра слів, дотепність, пародія, сатира, сарказм і так далі.
Гумор має різні літературні форми - анекдот або жарт, монолог, діалог, розповідь, каламбур, дотепну відповідь співрозмовнику, до місця сказаний афоризм і так далі. Крім текстової форми, гумор може бути також представлений в графічній формі - карикатура, малюнок, фото і т. П. Особливий вид гумору являє собою чорний гумор. Сатира (лат. Satira) - прояв комічного в мистецтві, що представляє собою поетичне зневажливе викриття явищ за допомогою різних комічних засобів.
Почуття гумору - здатність людини розуміти гумор. Воно надає людині впевненості в собі і оптимізм. У крайніх випадках викликає почуття зверхності і влади над об'єктом приниження.
Інструмент гумору - це жарт. Зазвичай вдало придумана жарт знімає напругу, смуток або страх. Однак, якщо жарт сказана на адресу якої-небудь людини, то вона може нести не тільки радість, але й бути актом агресії, так як людина може побачити в ній зловмисне образа і приниження. Тому жарти зазвичай допускаються тільки по відношенню до добре знайомим людям, які сприймають її як прояв довіри до них самих, що дає можливість поглянути на себе з боку в критичному світлі. У цьому випадку відносини людей зміцнюються ще більше. В іншому ж випадку жарт, особливо сказана на публіці, сприймається як особиста образа і сприяє виникненню неприязних відносин між людьми.
Не всі, значення чого принижується - здається смішним, оскільки почуття гумору може вступати в протиріччя з іншими почуттями. Наприклад, у кожної людини чи народу є дорогі і святі для нього речі, жарти над яким...
