ї камери ока (мм),
К - кривизна рогівки (D),
R - помилка рефракції (D).
Однак рефракційні помилки при імплантації ІОЛ траплялися все одно, що призвело до третього етапу - появі змішаних формул на базі точних оптичних з розрахунком деяких коефіцієнтів по емпіричним даним (Holladay, SRK/T та ін.). Holladay J.T. (1988) поклав початок третього покоління формул. Він ввів поняття SF - хірургічного фактора, що представляє собою відстань між площиною райдужки і головною площиною ІОЛ, яке обчислюється за статистичними даними з відомими результатами імплантацій. Оскільки хірургічний фактор SF визначається за клінічними даними і рекомендується для подальшого застосування в якості атрибута даного типу ІОЛ, як і константа А, то формально будь-яку з цих величин можна обчислити, знаючи іншу за емпіричною формулою SF=AЧ0,5663-65,6. Персоніфіковане значення persACD - положення конкретного типу ІОЛ щодо вершини рогівки - ввів Hoffer KJ (1993). Ця величина є атрибутом конкретного типу ІОЛ і її можна обчислити, знаючи SF, за емпіричною формулою persACD=(SF + 3,595)/0,9704 [21].
У роботі Holladay J.T. [33] сформульована проблема стандартизації біометрії і кератометрії для підвищення точності розрахунку ІОЛ, проаналізовано вплив конструктивних параметрів лінзи на помилку обчислень. Крім методичних і випадкових помилок кератометрії і біометрії, має місце невизначеність параметрів ІОЛ, також впливає на точність розрахунку. Наведено список 869 зареєстрованих моделей ІОЛ зі значеннями констант А, АСD і SF, які в багатьох випадках представляються виробниками не за клінічними даними, а за параметрами аналогічних лінз. Зазначені константи, навіть певні за клінічними даними, істотно залежать від умов формування цих даних - методу екстракції катаракти, способу фіксації ІОЛ, тобто фактично не є константами.
Залежно від моделі ІОЛ рефракційна помилка може коливатися в межах 3 діоптрій, положення лінзи в оці викликає різницю в рефракційної силі на 0,5-1,0 дптр, неточне вимірювання ПЗО очі здатне спотворити результат на 0 , 5-1,25дптр [6,33].
Бессарабов А.Н., Пантелєєв Е.Н. (2001) вказують, що помилки у вимірюванні довжини очі на 0,11 мм призводить до помилки вибору ІОЛ на - 0,38 дптр. Помилка у визначенні положення ІОЛ на 0,09 мм призводить до помилки у виборі ІОЛ на +0,22 дптр. Помилка у визначенні рефракції рогівки на0,25 дптр призводить до помилки у виборі ІОЛ на - 0,34 дптр [21].
Ці результати узгоджуються з даними Hillman JS [32], який визначив вплив помилок аксіальної довжини, кератометрії, та післяопераційної глибини передньої камери на отриману рефракцію: аксіальна довжина 0,1 мм=0,25 дптр; кератометрії 0,1 мм=0,5 дптр; глибина передньої камери 0,1 мм=0,25дптр.
За паспортними даними приладів випадкові помилки вимірів знаходяться в діапазоні: для Офтальмометрія +0,25 дптр, для ЕХО-біометрія +0,1 мм. При рівні похибок вимірювань сучасних ЕХО-біометрії і Офтальмометрія, в результаті загальноприйнятого песимістичного складання похибок, знаходиться інтервал невизначеності при розрахунку ІОЛ: 0,94 дптр [21]. Таким чином, цілком припустимою є рефракційна помилка результатів інтраокулярної корекції афакіі в 1 діоптрію. Отже, чим більше пацієнтів з рефракційної помилкою до 1 дптр опиниться в досліджуваних групах, тим більше точною є формула, яка застосовується для розрахунків. Незадовільним вважається результат з перевищенням фактичної післяопераційної рефракції більше двох діоптрій від розрахункової. Ці показники є критеріями оцінки точності рефракційних формул. Особливої ??уваги заслуговує питання про планування післяопераційної рефракції. Очевидно, що оптимальною може вважатися рефракція, що дозволяє пацієнтові отримати максимально можливу гостроту зору з мінімальною додатковою очкової корекцією. Висока Некорригированная гострота зору особливо важлива для пацієнтів з різними дефектами полів зору, супроводжуючими глаукому.
. 3 Помилки при розрахунку сили ІОЛ
Можливі джерела помилок при розрахунку сили ІОЛ наступні [23]:
· Залежність результату від виконавця.
· Невірне вимір аксіальної довжини ока. При вимірюванні ультразвуковим методом, необхідно знати швидкість поширення ультразвуку в оці.
· Неправильне визначення положення ІОЛ. До операції точно визначити положення ІОЛ неможливо, тому доводиться спиратися на статистичні дані.
· Неправильне визначення рефракції рогівки. Кератометрії і кератотопографія обчислюють рефракцію на підставі кривизни передньої поверхні рогівки, вимірюючи останню в декількох точках і потім аппроксимируя.
· Лінзи від різних виробників з однаковими параметрами (дизайн оптичної та ...