or her (his/her) health? everyone must take care of their health. Кожен повинен, берегти своє (в буквальному сенсі його) здоров'я? кожен/а повинен/повинна берегти його/її здоров'я? всі повинні берегти своє (в буквальному сенсі їх) здоров'я. Зустрічається також заміщення he/she поєднанням s/he.
У нас в Росії ситуація прямо протилежна. Відсутність фемінізації мови », професії за винятком типово жіночих» мають чоловічий рід, в прислів'ях, приказках дієслова стоять також в чоловічому роді. При цьому переважною більшістю населення це не сприймається як обмеження прав жінки. Людини, що говорить, наприклад, «лікарка» замість «лікар» будуть сприймати як нечему або невігласа.
Соціальна політкоректність
Як вже було зазначено, мовної такт торкнувся всі сфери діяльності людини. Не залишилася без уваги і «соціальна» лексика. Так бажаючи вберегти окремі соціально ущемлені групи людей від неприємних відчуттів і образ, які завдає мову, англомовне суспільство ввело в обіг більш нейтральну лексику. У результаті ми спостерігаємо наступне (таблиця 2):
Таблиця 2
Зміни в лексичному складі американської англійської викликані вимогами соціальної політкоректності
НеполіткорректноПоліткорректноinvalid? handicapped? disabled? differently - abled (інвалід? з фізичними/розумовими вадами? покалічений? з іншими можливостями) physically challenged (людина, долає труднощі через?? воего фізичного стану) retarded children (розумово відсталі діти) children with learning difficulties (діти, які відчувають труднощі при навчанні) old age pensioners (пенсіонери) senior citizens (старші громадяни) poor (бідні) disadvantaged? economically disadvantaged (позбавлені переваг)? економічно ущемлені) short people (люди низького зросту) vertically challenged people (люди, що долають труднощі через - за своїх вертикальних пропорцій) fat people? (повні люди) horizontally challenged people (люди, що долають труднощі через своїх горизонтальних пропорцій) third world countries (країни третього світу) emerging nations (що виникають нації) collateral damage (супутні втрати) civilians killed accidentally by military action (цивільні особи, випадково убиті під час військових дій)
У сферу заборон входять «використання образливих прізвиськ», «недоречні жарти», і навіть «неправильно адресований сміх» (misdirected laughter). У статутах багатьох американських коледжів перераховані різні види дискримінації: «аблеізм» (ableism) - утиски осіб з фізичними вадами, «етноцентризм» (ethnocentrism) - дискримінація культур, відмінних від домінуючої, «гетеросексізм» (heterosexism) - дискримінація людей нетрадиційної сексуальної орієнтації, «лукізм» (lookism) - створення стандартів краси і привабливості та обмеження прав тих, хто їм не відповідає [15].
У Росії безумовно існує політична коректність, але на відміну від тієї - ж Америки тут вона не переросла в ідеологію. Слово «бомж», здавалося таким нешкідливим в пору його винаходи і активно підхоплене не тільки ЗМІ, а й обивателем, зараз звучить вже більше негативно. Все частіше воно замінюється розгорнутим визначенням «особа без певного місця проживання» або словом «бездомний». У теле- і радионовостях зараз часто можна почути замість «бідні» «соціально непривілейованих верстви населення» або «малозабезпечені верстви населення».
Сам термін «політична коректність» зараз стає у нас все більш і більш популярним. Основними розповсюджувачами «політкоректних» слів і виразів, як у США, так і в Росії є ЗМІ. Ненав'язливо повторюючи, російські ЗМІ роблять такі вирази як «прості люди» (замість «бідні») і «піти на непопулярні заходи» (замість «скоротити витрати на соціальні потреби») невід'ємною частиною сучасної російської мови. Деякі дослідники говорять про меншу чуйності, гуманності, доброти російської мови в порівнянні з англійським стосовно особистості [10]. Однак це не зовсім так.
Для нашого дослідження важливо, що в англійській політична коректність забороняє вживання слів, що вказують на недосконалість людей, як «виражають презирство до людини», а також слів, що підкреслюють достоїнства - щоб не було прикро тим, хто їх не має. Щоб визначити, чи дійсно в російській мові існує презирливе ставлення до старих, хворим, бідним і дурним, скористаємося семантичним аналізом повної вибірки таких прислів'їв зі словника Володимира Даля, проведених професором Лобанової [17].
Висновки не залишають сумнівів (додаток 4):
старість оцінюється дуже позитивно як мудрість, досвід, розважливість і в цих своїх якостях переважніше молодості,;
здоров'я має безумовну цінність, але хворого не повинно засуджувати: «каліцтво - не безчестять», йому повинно співчувати і співпереживати: «вся...
