ФРВ=1819744,7 - 1844430,7=- 24686ч.
Факторний аналіз:
ФРВч=DЧ * ДБАЗ * Tбаз=(- 28) * 223 * 7,93=- 49514,92ФРВд=ЧОТЧ * D Д * tбаз=1015 * 2,8 * 7,93=22535, 06ч.ФРВt=ЧОТЧ * ДОТЧ * Dt=1 015 * 225,8 * 0,01=2291,8ч.
Перевірка: DФРВ=DФРВч + DФРВд + DФРВt=- 49514,92 +22537,06 + 2291,8=- 24686ч.
З факторного аналізу випливає, що ФРВ зменшився на 49514, 92 годин в результаті зміни чисельності, а збільшення кількості днів і годин у зміні підвищило ФРВ на (22537,06 + 2291,8)=24828,86 годин.
За даними балансу робочого часу видно, що неявки на роботу зменшилися на 3 дні. Це зменшення викликало:
хворобами - 2 дні
навчання - 3 дня
і збільшення гособязанностей у зв'язку з виборами мера міста + 2 дня
Разом зменшення - 3 дні.
З усіх цілоденних втрат робочого часу особлива увага приділяється втрат робочого часу в результаті прогулів. У 2009р. підприємство звільнило 5 осіб за порушення трудової дисципліни. Проводилися заходи щодо скорочення прогулів, з'ясувалися причини невиходів на роботу та інших порушень 15. (С. 368).
Продуктивність праці характеризує ступінь ефективності праці в процесі виробництва. Під продуктивністю праці розуміють результативність праці або здатність людини виробляти певний обсяг продукції за одиницю часу.
Мета аналізу полягає в оцінці динаміки зміни продуктивності праці, встановленні причин її зміни і виявленні резервів її росту. Для аналізу використовують систему узагальнюючих, приватних та допоміжних показників. До узагальнюючих показників відносяться середньорічна, середньоденна і середньогодинна вироблення продукції одним робочим, а також середньорічне вироблення продукції на одного працюючого у вартісному вираженні. Приватні показники - це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за один людино день або людино годину.
Також?? существляется аналіз впливу різних чинників на рівень продуктивності праці, тобто на середньорічну вироблення продукції у вартісному вираженні на одного працюючого. Вона залежить від питомої ваги робітників, кількості часу, відпрацьованого одним робочим, і середньогодинної вироблення продукції 9. (С.111 - 118).
Продуктивність праці - це обсяг товарної продукції, виробленої одним працівником в одиницю часу. 14. (С.102) Для її оцінки використовують такі показники:
Середньорічне виробництво одного працюючого розраховується за формулою:
Вг=ТП: Чсп
Де Чсп - спискова чисельність всіх працівників підприємства.
Вгбаз=4751017: +1143=4156,6
Вготч=4737837: 1120=4230,2
Середньорічна виробіток одного робітника, т.е який обсяг товарної продукції, випускає 1 основний робочий в рік, розраховується за формулою:
В'год=ТП: Чосн * раб,
де Чосн * раб - чисельність основних робітників підприємства;
Д - кількість днів.
В'год баз=4751013: тисячі сорок три=+4555
В'год отч=4737837: 1015=4667,8
Середньорічна виробіток одного робітника, тобто обсяг товарної продукції, що випускається 1рабочей в день, розраховується за формулою 11. (С.40 - 43):
ВДН баз=4 555: 223=20,4
ВДН отч=4667,8: 225,8=20,67
Середньогодинна виробіток одного робітника розраховується за формулою:
Вчас=ВДН: tсм
Розраховується за формулою:
Ті=ФРВраб * Чосн * раб: ВП
Ті баз=1768 * +1043: 4751013=0,39
Ті отч=1792,4 * 1015: 4737837=0,38
Загальне збільшення середньорічного виробітку 1 працюючого склало 73,6 тис. руб. збільшилася середньорічна вироблення 1 робочого на 112,8 тис. руб. Аналіз продуктивності праці наведено в таблиці 8 (Додаток 8)
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві та рівня продуктивності праці необхідно розглядати у зв'язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня його оплати. Аналіз змін ФЗП і середньої заробітної плати наведені в таблиці 9. (Додаток 9). 10. (С.52 - 56) При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці перевищували темпи зростання оплати.
Проведемо аналіз зміни фо...