сі! "-" А хто ві Такі? "- пітає Бог. - "Ми - півчі святого Петра". - "Ну, то пріходьте на Різдво и проспівайте Мені ". - "Е ні, Господи! Колі прийде Спас (свято Преображення Господнього, 6 серпня. - за старим стилем. - Ред.), половина не стане нас! "-" Так нехай же все й залиша, як є ", - відказав на це Господь. p> починаючих з травня, на Україні з'являються Великі мухи - ґедзі якіх народ назіває гедзями, Дрок. Дрок Безумовно є лихом рогатої худорлявість. Найбільша кількість дроку Буває звичайна во время Петрового посту, и тоді переслідувана ними рогата худоба Зі страшного ревінням скаче полями, містами, и нема рішуче ніякої змогі хоч якось впоратіся з нею, коли вона дрочить. Між тим - говорити легенда, - раніше ж Нічого такого не Було, Ніхто не знаючи ніякої дроковіці. Та вісь одного разу Господь схотів Сам особисто поглянуті, як люди годують жебраків. ОДЯГ Жебрак и вірушів (діло Було влітку, на Петрів піст) мандруваті ї спостерігаті поміж людей. Дивуватися - в полі пастухи худобу стережутся и Якраз їдять хліб. Бог и попросивши у них хліба, альо пастухи не дали Йому. "Ну, - сказавши тоді Господь, - ЯКЩО так, то нехай же ваша худоба мучитися від дроку! "З того годині ї нападає самє про Цій порі дрік на худобу (Ніжинський повіт).
Легенда, записана в Куп'янсько повіті, пов'язує Походження дроковіці з апостолом Петром - мабуть, тому, что годину з'явиться найбільшої кількості дроку збігається з Петровим постом. Колись, - говорити легенда, - Було так, что вівці дрочити, а рогата худоба спокійно стояла Собі в гурті, як тепер спокійно стояти вкупі вівці в дроковіцю. Та вісь якось святий Петро йшов полем и страшенно схотілося Йому пити - зовсім у горлі пересохло. Підійшов ВІН до ЧЕРЕДНИК Котре пас рогата худоба. Чередник ледаче носити за собою ослінця, всядеться на нього й сидить Собі: худорлявість не бігає, Стоїть на одному місці, як укопана. Діло Було Якраз у Петрівку. Підійшов оце святий Петро й каже: "Дай мені, Чоловіче добрий, води напитися! "А Чередник у цею годину сідів на ослінчіку ї латати свиту. "Багато, - каже, - вас таких вештається тут, Які просячи води напитися, - де ж мені наносітіся ее для всякого пройди! Йди Собі геть! .. А втім, коли Вже хочеш напитися, так бачиш, де вода? "- и при цьом, що не підводячісь з ослінця, вказано ногою на глек з водою, Який стояв тут же біля нього. Тоді святий Петро Пішов до вівчаря, Котре неподалік пас овець. Бідний вівчар Тільки й знає, что все бігає за вівцямі та переймає їх нема Йому ні хвильку спокою. Підійшов до нього святий Петро та й каже: "Дай мені, будь ласка, води напитися, а то зовсім помираю від Спраг! "-" Та в мене й булу вода, відповідає вівчар, - та недавно я всю віпів ". - "Те піді принеси ". - "Я Пішов бі ї прініс, та вісь, бач, хвацько Яке: Якщо Тільки я піду, то ВСІ вівці розбіжаться, так что я потім жодної | Полтава ". - "Йди, - Каже святий Петро, ​​вівці НЕ розбіжаться, спокійно стоятімуть, поки ти сі повернеш ". Вівчар швідесенько побіг и прініс води. Святий Петро напиваючись, подякував Йому й каже: "З цього годині вівці Ніколи Вже больше не будут дрочітіся, а стоятімуть и пастімуться спокійно, на одному місці; а рогата худорба буде сильно дрочітіся, так что ее й Не Переймі Ніхто ". Тільки-но ВІН вімовів це, як Ураза и Почала бігаті на ВСІ боки худорба ЧЕРЕДНИК Котре не давши святому Петру води напитися. Чередник кинувши й свого ослінця та весь годину бігає за худобою, що не маючі ні хвильку спокою; а вівці стояли на місці, спокійно Собі пасли ї больше Вже не дрочив. Відтоді рогата худоба дрочити, а вівці - Ніколи. І сьогодні, коли дрочити рогата худоба, то ВСІ пастухи проклінають того ЧЕРЕДНИК Котре не давши води святому Петру І тім розсердів его. А Якби ВІН НЕ розсердів святого Петра, то рогата худоба Ніколи б не дрочив, а то вісь через одного та й усім хвацько.
2. Українські легенди та перекази про риб и Раків
Хоч слова "рибка", "рібочка", "Рибонька" Досить часто зустрічаються в українських народніх піснях як найсердечніші найменування Палко коханої дівчіні, ПОПР всі це Розділ легенд и вірувань про риб є Вкрай біднім и грунтується Виключно на апокрифах. Українські легенди та перекази стосують Тільки лиш "однобокої" риби - камбала; почасті В'юн, скойок и Раків.
Про походження "однобокої" риби (певно, мала плоскуша, або мала камбала - Pleuronectes flesus, passer, roseus, Platessa flesus, marmorata) легенда, записана в Канівському повіті, розповідає таке. Колі Спаситель БУВ Розіп'ятий на хресті и Вже віддав Свій божественний дух, у суботу явився до Божої Матері архангел Гавриїл и сказавши їй: "Твій Сін воскресне з мертвих". Матір Божа самє в цею годину снідала маленькою Рибка, причому так об'їла на ній м'ясо, что позбулися Самі лиш реберця. Почувші чудесного благовістя архангела, Вона Перехрест та й каже: "Тоді Мій Сін воскресне, коли оживе ця рибка". А рибка Раптена - плюсь!., И ожила ... "Однобоким" риба зустрічається...