«кошикаВ» є мінімальним споживчим бюджетом. Такий бюджет визначає нижню межу вартості життя, за якою слідує бідність і злидні. Тому у нього ще одну назву - В«прожитковий мінімумВ». p align="justify"> Мінімальний споживчий бюджет, або прожитковий мінімум - це сума цін всіх товарів (продукції і послуг), необхідних людині для виживання в даних соціально економічних умовах.
В даний час немає єдиної думки, яким повинен бути прожитковий мінімум. Одні вважають, що в нього треба включати ціни тільки продуктів харчування, інші додають ціни одягу, взуття, а також предметів першої необхідності, треті - ціну життєво важливих послуг (наприклад, житлово-комунальних). p align="justify"> Величина прожиткового мінімуму залежить від рівня соціально-економічного розвитку країни. Чим вищий цей рівень, тим дорожче прожитковий мінімум. Він також може бути досить мізерним і складати лише частину мінімального споживчого бюджету. Наприклад, в Росії прожитковий мінімум поки відрізняється від мінімального бюджету і становить 60% його величини. p align="justify"> Прожитковий мінімум застосовується для розрахунку багатьох видів доходів: мінімальної заробітної плати, пенсій, допомог, стипендій. Залежно від призначення прожитковий мінімум обчислюється на основі різних мінімальних споживчих В«кошиківВ»: у середньому на душу населення; для чоловіків працездатного віку (16-59 років); для жінок працездатного віку (16-54 роки); для пенсіонерів; для дітей.
Доходи, рівні прожиткового мінімуму, прийнято вважати межею бідності. Тих, хто має доходи нижче прожиткового мінімуму, вважають бідними, що живуть за межею бідності. Межа бідності - доходи, які забезпечують мінімальні потреби людини, необхідні для виживання в даних соціально-економічних умовах. У деяких країнах з високим рівнем економічного розвитку межею бідності прийнято вважати дохід, рівний 1/2 середнього доходу в країні. Оскільки середні доходи тут досить високі, то межа бідності знаходиться відносно високо, і живуть за цією межею, за мірками бідних країн, можуть бути багатими. p align="justify"> На відміну від прожиткового мінімуму мінімальний споживчий бюджет характеризується більш високими нормами споживання і розширеним спектром платних послуг. Прожитковий мінімум не передбачає послуги охорони здоров'я (вважається, що основний мінімум цих послуг населенню надається безкоштовно), а в мінімальний споживчий бюджет включені не тільки витрати на послуги охорони здоров'я, а й правові послуги, оплата ремонту побутової техніки, відвідини культурних, спортивних установ, поїздки в відпустку, послуги зв'язку та ін
Прожитковий мінімум не є постійним. Він змінюється залежно від розвитку економіки і уявлень про мінімально необхідному для життя наборі товарів. Наприклад, 80-90 років тому споживання такого продукту, як цукор, було відносною рідкістю, а зараз цей продукт включається до прожитковий мінімум більшості країн. p align="justify"> В Індії, однією з найбільш густонаселених країн світу, половина населення постійно недоїдає, абсолютно безграмотна і ніколи не бачила грошей (у буквальному сенсі слова). Прожитковий мінімум в цій країні-поняття досить розпливчасте. Не використовувалося це поняття в колишньому СРСР. Дані про нього не публікувалися. p align="justify"> Очевидно, що визначення величини мінімуму - одне з важливих завдань, необхідний орієнтир при розробці заходів щодо соціального захисту населення. Однак, треба пам'ятати, що будь-який В«мінімумВ» відображає лише мінімально необхідні норми споживання товарів і послуг, і навіть у своєму розширеному вигляді не може бути стандартом для визначення оптимального рівня життя. br/>
. Фактори, що зумовлюють цілі соціального управління
В основі будь-якого керованого процесу лежить поняття мети. Формування мети стає однією з найважливіших функцій і одним з якісних параметрів, що характеризують цілісну систему управління. p align="justify"> Мета орієнтує на досягнення позитивного кінцевого результату. Вона вибудовується на основі ідеальних уявлень, спонукають мотивів соціальної діяльності, цінностей, потреб, інтересів, орієнтації, установок і т.д. Управління завжди цілеспрямовано. p align="justify"> Вибір, формування, обгрунтування мети - вихідні пункти процесу управління. p align="justify"> Мета соціального управління являє собою ідеальний образ бажаного результату. Цілі як майбутній стан соціального об'єкта розглядається з урахуванням його минулого положення, справжнього стану, тенденцій розвитку. p align="justify"> Визначення цілей має бути науково обгрунтованим, оскільки саме цілі обумовлюють формування певного механізму соціального управління, зміст, стиль управлінської діяльності, вибір методів, засобів і прийомів управління, підбір і розстановку управлінських кадрів і т.п. p align="justify"> Система цілей у соціальному управлінні має ієрархічну структуру і виражається с...